Вальтер Шмідт (; 28 січня 1917, Бауцен — 28 липня 2000, Бремен) — німецький офіцер Ваффен-СС, оберштурмбаннфюрер СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.

Ранні роки Вальтер Шмідт народився 28 січня 1917 року в місті Бауцен в родині чиновника кримінальної поліції. 5 січня 1933 року вступив до молодіжної організації НСДАП «Гітлерюгенд». 9 листопада 1934 року Шмідт вступив в НСДАП (партійний квиток № 5 274 485) і СС (службове посвідчення № 311 100).

В квітні 1935 року Вальтер поступив на службу в частини посилення СС і був зарахований в штандарт СС «Германія». У 1938 році закінчив юнкерське училище СС в Бад-Тельці. 9 листопада 1938 року Вальтер став унтерштурмфюрером СС. Був ад'ютантом 2-го штурмбанну свого штандарта.

Друга світова війна Вальтер Шмідт взяв участь у Польській, Французькій кампаніях і в боях на Східному фронті. З листопада 1940 був командиром 13-ї роти моторизованого полку СС «Нордланд» моторизованої дивізії СС «Вікінг». З 1 серпня 1942 року був ад'ютантом 10-го панцергренадерського полку СС «Вестланд».

27 січня 1943 року був призначений командиром 2-го батальйону 10-го панцергренадерського полку СС «Вестланд». Відзначився в боях під Ковелем у квітні 1944 року. 14 травня 1945 року був нагороджений Дубовим листям до Лицарського хреста Залізного хреста.

З квітня 1945 року був командиром 96-го гренадерського полку СС «Нібелунген» у складі 38-ї гренадерської дивізії СС «Нібелунген». 8 травня 1945 року здався американським військам.

Життя після війни До 1948 року перебував в американському полоні. Після звільнення жив у Західній Німеччині. Вальтер Шмідт помер 28 липня 2000 року в місті Бремен.

Звання Унтерштурмфюрер СС (9 листопада 1938) Оберштурмфюрер СС (1 липня 1940) Гауптштурмфюрер СС (30 січня 1942) Штурмбаннфюрер СС (9 листопада 1944) Оберштурмбаннфюрер СС (березень 1945)

Нагороди Німецький кінний знак в бронзі Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі Спортивний знак СА Йольський свічник Медаль «За вислугу років у СС» 4-го ступеня (4 роки) Залізний хрест 2-го класу (20 вересня 1939) 1-го класу (14 вересня 1941) Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі (20 липня 1940) Штурмовий піхотний знак в бронзі (20 лютого 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (8 вересня 1942) Нарукавний знак «За знищений танк» Німецький хрест в золоті (9 квітня 1943) як гауптштурмфюрер СС і командир II батальйону 10-го панцергренадерського полку СС «Вестланд» Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (20 квітня 1943) в золоті Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (15 травня 1943) в сріблі (1944)

Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Лицарський хрест (4 серпня 1943) як гауптштурмфюрер СС і командир II батальйону 10-го панцергренадерського полку СС «Вестланд» Дубове листя (№479) (14 травня 1944) як гауптштурмфюрер СС і командир II батальйону 10-го панцергренадерського полку СС «Вестланд»

Література

Schneider J.W. Their Honor was Loyalty!, R. James Bender Publishing, 1977