Жайворонок малий (Calandrella brachydactyla) — вид птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Поширений в Європі, Азії та Північній Африці. В Україні гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий птах. Вид перебуває під охороною Бернської конвенції та ряду інших природоохоронних документівФауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010.  — 80 с. (с. 35).

Опис Птах довжиною 15—16 см. Розмах крил 27—29 см. Маса тіла 20—30 г. Дорослий птах має світло-буру маківку із темними плямами, низ світлий. Махові пера темно-бурі, хвіст темно-бурий, на крайніх стернових перах білі плями, дзьоб і ноги бурі.

Від більшості інших жайворонків відрізняється чорними поперечними смугами на боках шиї і тим, що темні риски є лише на боках вола; від степового жайворонка — відчутно меншими розмірами і відсутністю вузької білої смуги на задньому краї крил; від сірого жайворонка — слабкою густотою темних рисок на волі, дещо довшим і загостреним дзьобом, але найдостовірніше тим, що на складеному крилі найдовші третьорядні махові пера майже досягають верхівки крила, яку утворюють першорядні махові.

Поширення. Місця проживання Ареал широко охоплює Європу, Західну, Центральну і частину Південної Азії, а також Північну Африку.

В Україні гніздиться і мігрує в степовій смузі та частково у Лісостепу; інколи зимує в приморських районах. Основні біотопи: пасовища, поля, солончаки, цілинні землі

Живлення Вживає їжу як тваринного, так і рослинного походження. Влітку птахи живляться, перш за все, дрібними комахами, в першу чергу дрібними жуками та мурахами, а також іншими безхребетними, такими як павуки і маленькі равлики. У рослинному раціоні переважають насіння злаків і гречкових.

Охорона Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»Жайворонок малий у Червоному списку МСОП. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду, що потребує запровадження охоронних заходів. Тому, жайворонок малий занесений до Додатку ІІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає охороні) та Резолюції 6 (види, що потребують спеціальних заходів збереження їхніх оселищ) цієї ж конвенції. Крім того, вид охороняється Директивою Європейського Союзу 2009/147/ЄС «Про захист диких птахів» (Додаток І. Види і підвиди, що знаходяться під загрозою вимирання, які є вразливими, рідкісними або специфічними з екологічної точки зору)Директива ЄС про захист диких птахів. На регіональному рівні в Україні жайворонок малий занесений до Червоних книг/списків тварин Дніпропетровської, Луганської та Харківської областей.

Джерела. Примітки

Посилання Жайворонок малий Calandrella brachydactyla в Червоному списку МСОП

Література

Беме Р. Л., Кузнецов А. А. Птицы открытых и околоводных пространств СССР. Полевой определитель. — М. : Просвещение, 1983. — 176 с. (с. 133). Воїнственський М. А. Птахи. — К. : Рад. школа, 1984. — 304 с. (с. 216—217г) Воїнственський М. А., Кістяківський О. Б. Визначник птахів УРСР. — К. : Рад. школа, 1952. — 304 с. (с. 266) Второв П. П., Дроздов Н. Н. Определитель птиц фауны СССР. — М. : Просвещение, 1980. — 256 с. (с. 132). Иванов А. И., Штегман Б. К. Краткий определитель птиц СССР — Л. : Наука, 1978. — 560 с. (с. 321—322) Марисова І. В., Талпош В. С. Птахи України. Польовий визначник. — К. : Вища школа, 1984. — 184 с. (с. 126) Птицы Советского Союза. Т. 5 / Под ред. Г. П. Дементьева и Н. А. Гладкова. — М. : Сов. наука, 1954. — 804 с. (с. 549—555) Птицы СССР. / Под ред. Г. П. Дементьева. — М. : Мысль, 1967. — 637 с. (с. 394—395) Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — Київ, 2002. — 416 с. (с. 250—251). — ISBN 966-7710-22-X </div>