Марі́я Іва́нівна Юна́к (1902—1977) — українська художниця, графік, плакатист, представниця української школи монументального живопису (бойчукізму).
Життєпис Її батько займав посаду «технічного служителя» в будинку Колегії Павла Ґалагана. 1914 року прийнята до київської жіночої гімназії ім. св. Кн. Ольги, котру закінчила з відзнакою. Протягом 1920—1927 років вчилася в Українській державній академії мистецтв, майстерня монументального живопису Михайла Бойчука. Одночасно працювала у поштовій конторі, секретарем-друкаркою в Інституті пластичних мистецтв.
Брала участь у розписах Селянського санаторію ім. ВУЦВК в Одесі — автор фрескових портретів Тараса Шевченка, Івана Франка й орнаментально-декоративних мотивів (1927—1928 роки), у розписах Харківського Червонозаводського театру.
Від 1929 року, захистивши диплом, брала участь в роботі республіканських художніх виставок.
З другої половини 1930-х років творила переважно в царині книжкової графіки й плакатів.
Як «бойчукістку» її не прийняли в Спілку художників, на роботу було важко влаштуватися. Справою свого життя вважала фреску, проте практично була позбавлена можливості займатися цим. Частина її робіт була знищена в роки боротьби з «бойчукізмом», ще частина — під час війни.
До останніх днів підтримувала стосунки із художницею-«бойчукісткою» Антоніною Івановою.
Серед робіт: «Казка» (1921), «Дівчина в хустині» (1921), «Українки», (1921), «Портрет В. Кутинської» (1922), «Портрет І. Франка» (1927), «Голова дівчинки» (1948), «Зварниця» (1968), «Заочниця» (1969), «Квіти» (1972), фреска «Пори року» (1975).
Молодша сестра Ольга Юнак також була графіком.
Джерела Пам'ятні дати Юнак Марія Несотворенні фрески Марії Юнак