Діонісій I Сотер (Рятівник) (*Διονύσιος ὁ Σωτήρ бл. 86 до н. е. — 55 до н. е.) — індо-грецький цар у Східному Пенджабі в 65/60 до н. е. — 55 до н. е. роках. Деякі дослідники відносять панування Діонісія до 115—110 років до н. е., вважаючи спадкоємцем Поликсена.
Життєпис Походив з династії Євтидемідів. Син царя Аполлодота II. Після смерті останнього між 65 та 60 роками до н. е. успадкував царство у сучасному Східному Пенджабі. Його стосунки з братом Гиппостратом I, що володарював у Західному Пенджабі достеменно не з'ясовано. Можливо Діонісій визнав зверхність брата. Разом з тим встановив контроль над сучасним Кашміром.
В своїй політиці намагався продовжувати політику батька, спираючись на індійську знать, підтримуючи буддизм. На своїх срібних монетах карбував себе у діадемі, а на звороті Афіну Палладу, бронзових — Аполлона та триногу. Більшість написів зроблено мовою кхароштхі.
Втім на відміну від попередників карбував лише срібні драхми. Є одним з перших, що став використовувати квадратний монетний знак, можливо під впливом індо-саків. З огляду на це висловлюється думка щодо васальної залежності від їх царя Азеса I.
Помер Діонісій I близько 55 року до н. е., йому спадкував Зоїл II.
Джерела William W. Tarn: The Greeks in Bactria and India. 2. Auflage. Cambridge University Press, Cambridge 1951, S. 317—318 Senior R.C., MacDonald, D.: The Decline of the Indo-Greeks, Monographs of the Hellenic Numismatic Society, Athens (1998) «The Shape of Ancient Thought. Comparative studies in Greek and Indian Philosophies» by Thomas McEvilley (Allworth Press and the School of Visual Arts, 2002) ISBN 1-58115-203-5