Анвар Абдуллінович Абдуллін (, ; , Стародюмеєво, Уфимская губернія, Російська імперія — 28 жовтня 2002, Уфа, Республіка Башкортостан, Російська Федерація) — радянський старший сержант, учасник Другої світової і Радянсько-японської війни. Герой Радянського Союзу (1945). Член КПРС з 1943 року.

Командир гармати 846-го артилерійського полку 277-ї стрілецької дивізії (5-та армія, 3-й Білоруський фронт), особливо відзначився в бою 21 серпня під селом Клепи в Литві, в ході якого його розрахунок підбив два танки і зірвав наступ противника.

Біографія

Ранні роки Анвар Абдуллінович Абдуллін народився 5 червня 1917 року в селі Стародюмеєво Белебеєвського повіту Уфимської губернії (нині — село Дюмеєво Ілішевського району Башкортостану) в сім'ї селянина. За національністю татарин. У сімнадцятирічному віці закінчив Давлекановське фабрико-заводське училище. Навчався в кооперативному технікумі в Уфі. Після закінчення технікуму працював помічником майстра на Буздяцькому маслозаводі .

У 1939 році призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію Туймазинським райвійськкоматом. Служив у Монголії в частинах 57-ї танкової дивізії. З червня 1941 року на фронтах Другої світової війни.

Брав участь у боях на Карельському, Західному, Сталінградському, Донському і 3-му Білоруському фронтах. Також брав участь в обороні Києва, боях за Москву і Сталінград. В 1943 році вступив в КПРС. У 1944 — 1945-му роках брав участь у Білоруській, Прибалтійській і Східно-Прусській наступальних операціях. За час війни чотири рази поранений. Кінець війни зустрів у Східній Пруссії.

Подвиг 21 серпня 1944 року в районі села Клепи, західніше міста Каунас (Литовська РСР), старший сержант Анвар Абдуллін відзначився при відбитті атаки противника. Вогневу позицію батареї атакували 16 танків, 25 бронетранспортерів і до полку піхоти гітлерівців. Відкривши вогонь по противнику, обслуга Абдулліна підбила головний танк, а решта стали обходити батарею з флангів, загрожуючи оточенням. Під сильним артилерійським і кулеметним вогнем противника Анвар Абдуллінович і його обслуга перемістили гармату на більш вигідну позицію за 300 метрів від первісної, з якої почали вести вогонь по танках, що заходили в тил, а склад обслуги, зайнявши оборону, відбивав атаки ворожої піхоти з особистої зброї. Підбивши другий танк, Анвар Абдуллін став вести вогонь прямо по піхоті противника, що перебувала на відстані 300—500 метрів. В результаті бою гітлерівці відійшли на вихідні позиції, втративши два танки й до 200 солдатів і офіцерів. Батарея позицію утримала.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року старшому сержанту Анвару Абдулліновичу Абдулліну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням медалі «Золота Зірка» і ордена Леніна.

Подальша життя У серпні 1945 року брав участь у Радянсько-японській війні в частинах армії 1-го Далекосхідного фронту, воював у Маньчжурії. Після закінчення війни в липні 1946 року повернувся в Башкирію. З 1948 по 1959 роки працював по партійній лінії в Буздяцькому і Кармаскалинському райкомах КПРС. У 1960 році Анвар Абдуллін закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС. У тому ж році працював секретарем Радянського РК КПРС. З 1959 року аж до виходу на пенсію в 1986 році працював на Уфимському заводі гумових технічних виробів імені M.B. Фрунзе. У 1963 році призначений начальником цеху, а в 1970 році заступником директора, а потім працював у штабі цивільної оборони заводу.

Анвар Абдуллінович Абдуллін помер 28 жовтня 2002 року, похований в Уфі на Південному кладовищі.

Нагороди Герой Радянського Союзу (24 березня 1945): Медаль «Золота Зірка» Орден Леніна Орден Жовтневої Революції (1971) Орден Вітчизняної війни I ступеня (6 квітня 1985) Орден Вітчизняної війни II ступеня (24 березня 1945) Орден Червоної Зірки (8 квітня 1944) Медалі СРСР: Медаль «За відвагу» (10 лютого 1943) Медаль «За оборону Сталінграда» Почесна грамота Республіки Башкортостан (13 червня 1997)

Пам'ять В Уфі на будинку № 23 на бульварі Ібрагімова, де жив Анвар Абдуллінович, встановлена меморіальна дошка. У 1997 році В селі Дюмеєво на вулиці Радянській, де знаходився його отчий дім, встановлено пам'ятний знак: «На цій вулиці знаходився будинок, в якому народився і виріс Герой Радянського Союзу Абдуллін Анвар Абдуллінович».

14 липня 2007 року в селі Верхнєяркеєво урочисто відкрита меморіальна дошка. Також в честь героя названа вулиця. 14 вересня 2015 року в рідному селі Анвара Абдулліна, на будівлі школи, в якій він навчався, встановлено меморіальну дошку .

Коментарі

Примітки

Література Славные сыны Башкирии: Очерки о Героях Советского Союза: [в 5 кн.] / сост.: А. Е. Ерошин, С. С. Саитов. — Уфа: Башкирское книжное издательство, 1965. — Кн. 1. — С. 226—229. — 514 с Алёшкин А. М. Сердцем на амбразуру: Очерки и биографические справки о читинцах Героях Советского Союза. — Иркутск: Восточно-Сибирское книжное издательство, 1976. — С. 8—9. — 327 с. Люди легенд: Документальные очерки / сост.: М. Г. Свиридов. — Уфа: Башкирское книжное издательство, 1980. — С. 202—234. — 312 с. Абдуллин Анвар Абдуллинович // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. Яппаров Х. М. Наше шежере: История еланских башкир. — Уфа: Китап, 1999. — 272 с. — ISBN 5-295-02630-2. Абдуллин Анвар Абдулинович // Татарская энциклопедия / гл. ред.: М. Х. Хасанов, отв. ред.: Г. С. Сабирзянов. — Каз.: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 2002. — Т. 1: А — В. — 672 с. — ISBN 5-85247-035-X. Мухаметдинов Г. Р. Абдуллин Анвар Абдуллинович // Башкирская энциклопедия / гл. ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 2005. — Т. 1: А — Б. — 623 с. — 7000 экз. — ISBN 5-88185-053-X. Исмагилов И. Ф. Герои татарского народа. — Каз.: Татарское книжное издательство, 2006. — 200 с. — ISBN 978-5-298-01482-3.

Посилання