Збіґнєв з Бжезя () — польський державний і військовий діяч, дипломат, великий маршалок коронний (1399—1425), староста краківський (1409—1410), лелювський, добжинський (1412—1413).
Життєпис Збіґнєв з Бжезя походив з польського шляхетського роду герба «Задора» з села Бжезє. Старший син великого маршалка коронного Пшедбора з Бжезя ( 1387/1388), якому у 1370 році Казимир III Великий дарує маєтки у Водзіславі та навколишніх земляхStanisław Cynarski Dzieje rodu Lanckorońskich z Brzezia. — Warszawa Kraków: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1996. — ISBN 83-01-12160-2..
Збіґнєв з Бжезя був соратником польського короля Владислава II Ягайло, від його імені їздив з посольством до імператора Священної Римської імперії і короля Угорщини Сиґізмунда Люксембурзького.
У 1408 році Збіґнєв з Бжезя очолив польське військо, яке було відправлене на допомогу великому князю литовському Вітовту, котрий воював із Великим князівством Московським.
Під час Ґрюнвальдської битви у 1410 році Збіґнєв з Бжезя командував 34-ю хоругвою коронного маршалка.
У 1413 році він брав участь у підписанні акту Городельської унії між Польщею та Великим князівством ЛитовськимStatuta, Prawa Y Constitucie Koronne Łacinskie Y Polskie z Statutow Łaskiego Y Herborta Y Z Constituciy Koronnych Zebrane, Kraków 1600, s. 749..
Дружини та діти Збіґнєв з Бжезя був двічі одружений. Його першою дружиною була Ганна, походження якої невідоме. Діти від першого шлюбу:
Миколай Лянцкоронський з Бжезя ( 1462), маршалок надвірний коронний (1425-1434), підстолія краківський (1435), великий маршалок коронний (1440-1462), староста сондецький, віслицький і ново-корчинський.
Близько 1420 року вдруге одружився з Ганною з Тенчина ( 1445/1451), дочкою підстолія краківського і каштеляна Войницкого Анджея з Тенчина ( після 1414) і Ганни з Горая. Діти від другого шлюбу:
Ян Лянцкоронський з Бжезя ( 1451), маршалок надвірний коронний (1448-1451) Збіґнєва, чоловік — Лукаш з Слупса
Джерела Paweł Jasienica: Myśli o dawnej Polsce. Warszawa: Czytelnik, 1990, s. 236;
Документи до історії сіл Галичини 1772–1815 рр. у родинному архіві Лянцкоронських. Студії з історії польського села наприкінці XVIII – на початку XIX століть. Збірник наукових праць під редакцієюТомаша Карґоля, Богдани Петришак і Кшиштофа Слюсарка.
Примітки
Посилання ІСТОРІЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ПОХОДЖЕННЯ ПРІЗВИЩА «КАЗИРОД» Lanckorońscy .