Бари́лоРосійсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)Словарь української мови 1909 р. (Б. Грінченко) (від < < , звідси також «барель»), бочо́нок — бондарний виріб; невелика посудина для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами; невеличка пузата бочка. Використовувалася для зберігання води, меду, вина, пива тощо. В барильцях перевозили також монети.Історичний цикл документальних фільмів Таємниці великих українців, епізод 6
Синоніми — бари́лечко, бари́лко, бари́лочко, бари́льце, бариля́ка, барильчи́на, бочо́нокСловарь росийсько-український 1893—1898 рр. (М.Уманець, А.Спілка.), а також пуза́нь, пуза́нчик, пухтїй, черева́нь, черевко́, бруха́ч, у західних діалектах — ґеле́та. Маленький бочонок також називався бочалка.
У культурі Фразеологізми української мови: П'я́ний як бари́ло — дуже сп'янілий; п'яний — аж валяється; п'яний, що й стежки не бачитьРосійсько-український словник сталих виразів 1959 р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська). Не смійся, барило, сам кухвою станеш — чужому лихові не смійся: не знаєш, що тебе жде.
В піснях
Ой лопнув обруч коло барила, Дівчина козака та й обдурила…Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. — Київ: Музична Україна, 1991; Пісенний вінок: Українські народні пісні / Упорядник Андрій Михалко. — Київ: Криниця, 2007..
У літературі «Барильце амонтильядо» — оповідання Едгара По.
Інше «Барильцями» («бочонками») називають фішки з номерами, вживані для гри в лото. Барило — старовинна міра об'єму
Див. також Анкерок Кег
Примітки