Катедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці — греко-католицький храм, що споруджується в місті Луцьку, який розташовується за адресою вулиця Львівська 1Б. Собор є єпископським осідком Луцького екзархату УГКЦ.

Історичне підґрунтя Кафедральним храмом греко-католицької Луцької єпархії була в XVI—XVIII ст. соборна церква святого Івана Богослова у Луцькому замку. Після її розібрання з метою побудови нового величного собору у другій половині XVIII ст. кафедру було перенесено до Хрестовоздвиженської церкви Луцького василіянського монастиря, яка належала раніше Луцькому братству. Цей храм зруйнувала пожежа на початку ХІХ ст. і відбудований лише частково через декілька десятиліть, після повернення до рук православної громади (Луцька греко-католицька єпархія була скасована царським урядом у 1828 р., а більшість унійних парафій примусово переведені в православ'я після Полоцького собору 1839 року). Тому на момент відновлення ієрархії і структур греко-католицької церкви в Радянській Україні починаючи з 1988 року греко-католики не мали в Луцьку жодного храму.

Історія будівлі та заснування парафії Будівля нинішнього Кафедрального собору Різдва Богородиці збудована наприкінці ХІХ ст. як каплиця при Луцькому військовому гарнізонному шпиталі. У міжвоєнний період з відкриттям у приміщеннях колишнього шпиталю семінарії, спершу Луцько-Житомирської, а згодом відновленої Луцької дієцезії, каплицю було перетворено на невеликий семінарський костел Найсвятійшого Серця Ісуса, де проходили заняття з практичної літургіки для її вихованців.

У 1934 р. семінарійний костел коштом вірян було перебудовано в повноцінну парафіяльну церкву, В той же рік костел було освячено тодішнім ординарієм Луцьким Стефаном Вальчикевичем з додаванням до вже існуючої посвяти Найсвятійшому Серцю Ісуса другої - святій Терезі від Дитятка Ісуса, яка від 1927 року була проголошеною покровителькою Луцької дієцезії.

У тому ж році настоятелем парафії призначено о. Казимира Возницького - викладача канонічного права та літургії в сусідній семінарії. З радянською окупацією о. Казимир намагався перебратись на територію західної Польщі, окуповану німецькими військами. Був затриманий при спробі перетину кордону та репресований в ГУЛАГ (Каргопольський ВТТ).

В 1941 після нападу Німеччини на СРСР та укладення угоди Сікорського-Майського був амністований та направлений для проходження військової служби в армії генерала Владислава Андерса. Помер від виснаження через 2 дні після прибуття у пункт збору.

Історія сучасної парафії Перша в повоєнній історії громада греко-католиків в м. Луцьку почала формуватися весною 1990 року. 21 травня 1992 року ініціативна група, ядро якої становили вихідці з Галичини під очільництвом Василя Химина, зареєструвала в місцевих органах влади громаду Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ. У тому ж році Луцька міська рада передала громаді приміщення колишнього римо-католицькою костелу, який служив гарнізонною каплицею для військових інвалідів, а в міжвоєнний період, семінарською каплицею Луцької римо-католицької дієцезії та згодом парафіяльним костелом Найсвятійшого Серця Ісуса та св. Терези. .

Спочатку протягом 1992 року громаду обслуговували священики зі Львова, які служили під встановленим поблизу каплиці хрестом. Пізніше їх змінили отці чину Василія Великого, а зокрема о. Григорій Бардак ЧСВВ, який на той час опікувався греко-католиками міста Володимира-Волинського. Протягом 1992—1995 років, завдяки допомозі закордонних жертводавців, парафіяни відновили дощенту знищену будівлю колишнього костелу, яку передала їм місцева влада.

У квітні 1995 р. на Вербну Неділю призначений настоятелем парафії о. Роман Бегей відслужив першу Божественну Літургію вже всередині приміщення храму, де ще здійснювалися опоряджувальні роботи. Того ж року 28 травня єпископ-помічник Львівської архієпархії УГКЦ і титулярний єпископ Адріане Василь Медвіт освятив приміщення храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці. У 2001 році церкву було розписано. При церкві діє недільна школа. Окрім духовенства при храмі служать черниці Згромадженні сестер Божого Провидіння.

Станом на 2025-ий рік в катедральному Соборі служать настоятель о. Тарас Омельчук, сотрудник о. Ярослав Пелих та емерит отець-мітрат Роман Бегей, також допомагають у служінні сестри «Божого Провидіння», які ведуть при храмі катехитичну школу. При храмі розвиваються парафіяльні спільноти: хор, вівтарна дружина, марійська дружина, братство святого Йосафата, матері в молитві.

Також проводиться реконструкція старої будівлі собору. Завершено будівництво корпусу майбутнього пасторального центру парафії. Планується реконструкція храмової частини будівлі та зведення дзвінниці, продовжуються роботи над благоустроєм території собору.

Єпископська кафедра Луцького екзархату Після створення у 2008 році в УГКЦ Луцького Екзархату колишньому костелу було надано статус катедрального храму Луцьких греко-католицьких єпископів. 12 квітня 2008 року в соборному храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Луцьку відбулася інтронізація (введення на престол)  першого Луцького екзарха УГКЦ титулярного єпископа Цезаріани Йосафата Олега Говери.

Див. також Храми Луцька

Примітки

Посилання

Література Хміль І. Українська-Грека Католицька Церква на Волинні та Поліссі в ХХ — на початку ХХІ ст. — Рівне, 2012. — С. 82—83.