Франсуа Бонвен (; 22 листопада 1817, Вожирар — 19 грудня 1887, Сен-Жермен-ан-Ле) — французький художник і графік XIX століття.
Біографія Ранні роки Народився в Парижі. Батьківська родина ніяк не була пов'язана з художниками чи мистецтвом, батько був поліціянтом, мати — швачка. Мати померла від туберкульозу, коли хлопчику виповнилось чотири роки. Його виховувала стара жінка. Батько узяв шлюб вдруге і забрав хлопця в нову родину. В новій родині народилося дев'ятеро дітей і це погіршило матеріальний стан родини, і без того небагатої.
Самоосвіта У хлопчика рано прорізались художні здібності. Друг батьківської родини побачив малюнки Франсуа у віці 11 років і сплатив його навчання в малій художній школі. Батьки наполягали, щоби син опановував графічні техніки. Майбутній художник був вимушений постійно займатися самоосвітою, хоча й відвідував то школу дизайну, то академію Сюісса. Сам художник вважав своїм єдиним вчителем художника Франсуа Гране (1775—1849), котрому показував 1843 року власні малюнки і отримав психологічну підтримку.
Творчість Головним для нього стали відвідини музею Лувр, де його привабили картини художників-реалістів, французів і здебільшого голландців XVII століття.
Було ще одне джерело художніх вражень для небагатого художника. Паризький лікар і колекціонер Луї ла Каз зібрав незвичну для тогочасних смаків колекцію живопису, котру показував місцевим художникам. Франсуа Бонвен відвідував картинну галерею Луї ла Каза, як і Едуар Мане, Едгар Дега та Анрі Фантен-Латур, представники нової генерації французьких художників. Едуар Мане та Анрі Фантен-Латур самі були непересічними майстрами натюрморту. Таким же майстром стане і Франсуа Вонвен, хоча на нього мали вплив роботи француза Шардена та голландці XVII ст.
Життя, шлюб, твори, виставки Франсуа Бонвен узяв шлюб у 20 років з простою жінкою, що була пралею. Сам порчав працювати в паризькій поліції, щоби якось утримувати власну родину. В поліції він працюватиме до 1850 року. Відомо, що він захворів у цей період і хвороба не відпускала його до року смерті.
Вперше власні картини від подав на виставку в Паризький Салон ще 1849 року. Його помітили як художника та він отримав медаль третього класу. З роками він виборов місце одного з найкращих художників-реалістів поряд з Густавом Курбе. На відміну від Курбе сцени з життя паризької бідноти не викликали спротиву у журі і консервативної публіки, не було і звинувачень у революційності картин тощо. 1870 року Франсуа Бонвен отримав від уряду Франції орден Почесного Легіону.
Останні роки і смерть 1881 року він наважився зробити операцію. Остання не виправила йому здоров'я і він втратив зір. Художники організували дві його персональні виставки, а прибутки з продажу картин пішли на його фінансову підтримку.
1887 року він помер в Сен-Жермен-ан-Ле.
Обрані твори (неповний перелік) «Натюрморт з динею», 1858 р. «Стіна для бідноти в церкві» «Шматочок м'яса і овочі», не датовано «Керамічний глек і два яблука» «Кухарка набирає воду» «Художник за малюванням ввечері», 1861 р., офорт «Натюрморт зі спаржею», 1867 р. «Хлопчик-школяр» «Хлопчик з книгою» «Натюрморт з чайником і вареним яйцем», 1883 р. «Приготування супа», 1886 р.
Обрані твори (натюрморти)
Обрані твори (побутовий жанр)
Примітки
Джерела Anisabelle Berès et Michel Arveiller (dir.), François Bonvin, 1817—1887, Galerie Berès, Paris, 1998, 192 p. (ISBN 2-902868-10-3) (catalogue d'exposition) http://www.artcyclopedia.com/artists/bonvin_francois.html (Франсуа Бонвен. артцилопедія)