Полі́на Васи́лівна Лазова — українська акторка театру і кіно. Працює в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Народна артистка України (2007).
Життєпис Народилася 5 вересня 1957 року в с. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області.
Навчалася у Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого, курс М. Рудіна.
Творчий шлях актриси розпочався на сцені Національного театру імені Івана Франка 1978 року.
Втілює різнопланові, різнохарактерні образи у виставах класичного й сучасного репертуару, від високої трагедії до гострої буфонади, зокрема неординарних, непересічних жінок, яким притаманні граничні стани душі. Відродила дещо забуте амплуа «жінки-вамп». Зіграла у кінокартинах ролі Аделаїди («Суєта», 1985), Надії («Мистецтво подобатися жінкам», 1988; обидві — реж. Ю. Некрасов), Акерке («Таємниця Чингісхана», 2002, реж. В. Савельєв) та ін.
Театральні ролі
— «Дикий Ангел» Олексія Коломійця; реж. Володимир Оглоблін — Таня 1979 — «Безталанна» І. Карпенко-Карого; реж. Володимир Оглоблін — Варка — «Васса Желєзнова» Максима Горького; реж. Володимир Оглоблін — Наталія — «Прощання в червні» Олександра Вампілова; реж. Валентин Козьменко-Делінде — Голошубова — «Сміх і сльози» Сергія Михалкова; реж. Петро Ільченко — Клава — «Трибунал» А. Макайонка; реж. Володимир Оглоблін — Надія — «Кар'єра Артуро Уї» Бертольта Бертольта; реж. Валентин Козьменко-Делінде — Співачка 1985 — «Хвацький молодець — гордість західного краю» Джона Сінга; реж. Володимир Оглоблін — Маргарет — «Бронзова фаза» Миколи Зарудного; реж. Сергій Данченко — Ярина 1986 — «Сімейний детектив» Льва Синельникова; реж. Володимир Оглоблін — Гайяне 1986 — «Енеїда» за поемою Івана Котляревського; реж. Сергій Данченко — Дідона / Лавінія — «Шиндаї!» Ігоря Афанасьєва; реж. Ігор Афанасьєв — Надя 1987 — «Майстер і Маргарита» за романом Михайла Булгакова; реж. Ірина Молостова — Маргарита — «Камінний господар» за поемою Лесі Українки; реж. Сергій Данченко — Донна Анна — «Цар Плаксій та Лоскотон» Василя Симоненка; реж. Петро Ільченко — Нудота 1990 — «Блез» Клода Маньє; реж. В. Опанасенко — Пепіта 1990 — «Сава Чалий» Івана Карпенко-Карого; реж. Микола Мерзлікін — Кася 1990 — «Гріх» за п'єсою Володимира Винниченка; реж. В. Опанасенко — Марія Андріївна — «Біла ворона» Юрія Рибчинського та Генадія Татарченка; реж. Сергій Данченко — Жанна д'Арк 1991 — «Засватана — не вінчана» В. Бегми, М. Ткача; реж. В. Бегма — Ялина — «Хто зрадить Брута?» Б. Жолдака та Станіслава Мойсєєва за Миколою Гоголем; реж. Станіслав Мойсеєв — Русалка — «Патетична соната» Миколи Куліша; реж. Сергій Данченко — Зінька 1993 — «Огненний змій» Л. Яновської; реж. В. Опанасенко — Марія Костянтинівна — «Талан» Михайла Старицького; реж. Ірина Молостова — Марія Лучицька 1994 — «З коханням не жартують» Педро Кальдерона; реж. В. Опанасенко — Донья Беатріса — «Сни за Кобзарем» за Тарасом Шевченком; реж. Валентин Козьменко-Делінде — Ворон — «Король Лір» за п'єсою Вільяма Шекспір; реж. Сергій Данченко — Гонерілья — «Кін IV» Григорія Горіна; реж. Анатолій Хостікоєв — Ема Госуілл — «За двома зайцями» за п'єсою Михайла Старицького; реж. Сергій Данченко — Проня 2000 — «Брате Чичиков» Ніни Садур за Миколою Гоголем; реж. Сергій Данченко — Відьма 2000 — «Пігмаліон» за п'єсою Бернарда Шоу; реж. Сергій Данченко — Місіс Хігінс — «Мама, або несмачний витвір» Станіслава Віткевича; реж. Наймола Збігнев — Люцина Бір — «Ех, мушкетери, мушкетери..!» Євгена Євтушенка за мотивами творів Александра Дюма; реж. Дмитро Чирипюк — Монтале — «Істерія» Террі Джонсона; реж. Григорій Гладій — Джесіка — «Solo-мия»; реж. Олександр Білозуб — Соломія — «Лев і Левиця» Ірени Коваль; реж. Станіслав Мойсеєв — Соня — «Скандальна пригода містера Кетла та місіс Мун» Дж. Прістлі; реж. Юрій Одинокий — Делія — «Жона є жона» за мотивами оповідань Антона Чехова; реж. Валентин Козьменко-Делінде — Жона — «Така її доля…» Тараса Шевченка; реж. Станіслав Мойсеєв — Катерина — «Ерік XIV» Августа Стріндберга; реж. Станіслав Мойсеєв — Катерина Стенбок, королева-вдова Ґустава Васи — «Зірка, або Інтоксикація театром» Ноель Кауард; реж. Станіслав Мойсеєв — Лорейн Бері — «Всі мої сини» Артура Міллера; реж. Станіслав Мойсеєв — Кейт Келлер — «Поминальна молитва» Григорія Горіна за мотивами збірки оповідань Шолом-Алейхема «Тев'є-Молочар»; реж. поновлення Дмитро Чирипюк — Голда (поновлення легендарної вистави «Тев'є-Тевель», поставленої Сергієм Данченко у 1989 році) — «Крум» Ханоха Левіна; реж. Давид Петросян — Мати Крума
Фільмографія 1985 — Суєта — Аделаїда 1988 — Мистецтво подобатись жінкам — дружина Марка 2002 — Таємниця Чингісхана
Нагороди 1995 — Лауреат премії «Київська пектораль» за роль Ворона у виставі «Сни за Кобзарем» за Т. Шевченком 1996 — Заслужена артистка України 2001 — Лауреат премії «Київська пектораль» за роль Відьми у виставі «Брате Чичиков» за М. Гоголем 2000 — "Найкраща актриса 2000 року 2001 — «Жінка року — 2001» (Американський біографічний інститут) 2005 — Дипломом Міністерства культури і мистецтв України «Золота фортуна» 2007 — Народна артистка України 2021 — орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Примітки
Посилання
Поліна Лазова на сайті Кінотеатр.ру Офіційний сайт Поліни Лазової