Олексій Петрович Пирогов (, місто Москва, тепер Російська Федерація — , місто Київ) — український радянський діяч, міністр державного контролю Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.
Біографія Народився в родині робітника. З 1915 року, після закінчення середнього навчального закладу, розпочав трудову діяльність.
У 1918—1920 роках — на фінансовій роботі в апараті Всеросійського центрального виконавчого комітету (ВЦВК) РРФСР.
Член РКП(б) з 1919 року.
У 1920—1921 роках — секретар партійного осередку Всеросійського центрального виконавчого комітету (ВЦВК).
У 1921—1924 роках — на відповідальній роботі в особливій військовій продовольчій комісії в місті Вінниці; на відповідальній радянській роботі в місті Царицині.
У 1924—1930 роках — на різних посадах в апараті Народного комісаріату фінансів СРСР.
Освіта вища. У 1932 році закінчив Всесоюзну планову академію.
У 1932—1935 роках працював членом колегії Народного комісаріату постачання Української РСР.
У 1936—1940 роках — заступник народного комісара харчової промисловості Української РСР.
У 1940—1941 роках — головний контролер Народного комісаріату державного контролю Української РСР.
У 1941—1945 роках — у Червоній армії, на керівній господарській роботі в Хабаровському краї РРФСР.
У квітні 1945 — 19 березня 1948 року — заступник міністра державного контролю Української РСР.
19 березня 1948 — 23 квітня 1953 року — міністр державного контролю Української РСР.
Потім — персональний пенсіонер у місті Києві. Очолював Раду старих комуністів при Київському філіалі Центрального музею Леніна, був головою Республіканської секції старих більшовиків товариства «Знання», обирався депутатом Київської міської ради.
Помер 30 березня 1970 року після тривалої хвороби. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Звання майор інтендантської служби
Нагороди орден Леніна два ордени Трудового Червоного Прапора (23.01.1948,) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медалі
Джерела газета «Вечірній Київ» (Київ) — 1970 р. — 1 квітня.