Вулиця Паньківського — вулиця у Шевченківському районі міста Львова, в місцевості Замарстинів. Починається в глибині житлової забудови та прямує до вулиці Інструментальної.
Історія та забудова Вулиця виникла на початку XX століття у складі передміського селища Замарстинів. Після входження селища до меж міста 11 квітня 1930 року, вулиці колишнього села були перейменовані або ж новоутвореним вулицям надавалися певні назви. Так, у 1930 році отримала назву Галлера, на честь польського військового діяча Юзефа Галлера, проте вже 1934 року перейменована на Галлерчикув, на честь військового корпусу, яким командував Юзеф Галлер. Під час німецької окупації, з 1943 року по липень 1944 року мала назву Вітольд Небенґассе. Із встановленням у Львові радянської влади, у 1944 році отримала уточнену назву — вулиця Галлерчиків та вже у 1946 році перейменована на вулицю Будьоннівців, на честь вояків Першої кінної армії РСЧА, якою командував Семен Будьонний під час Громадянської війни в Росії у 1918—1920 роках та польсько-радянської війни 1919—1920 років. У 1958 році до вулиці приєднали вулицю Будьоннівців бічну. Сучасну назву вулиця отримала вже за часів незалежності, у 1991 році, на пошану Степана Паньківського, січового стрільця, який 1 листопада 1918 року вперше підняв синьо-жовтий прапор на львівській ратуші.
Цікавим є те, що з 1943 року по липень 1944 року назву Паньківскіґассе — провулок Паньківського мала сусідня вулиця Нафтова.
На вулиці збереглася одноповерхова садибна забудова старого Замарстинова. Десятиповерховий житловий будинок під № 6Б зведений наприкінці XX століття.
Примітки
Джерела
Посилання