Двор (, ) — місто і муніципалітет у центральній Хорватії, в історичній області Бановіна. Адміністративно підпорядковується Сісацько-Мославінській жупанії. Міститься біля річки Уна навпроти боснійської громади Нові-Град (також відомої як Босанський-Новий).
Назви і мови На початку XVIII століття на березі річки Уна поставили кілька хат. Це був зачаток поселення, що розкинулося на терасі () над річкою, тому воно й дістало назву Подові. 1732 року його описав Іван Драшкович. Після того, як 1775 року цісар Йосиф II відвідав кордон і переночував у цьому поселенні, Подові змінюють назву на Двор. Проте ще понад сто років рівнобіжно вживатимуться обидві назви.
У Королівстві Югославія місто Двор називалося «Двор-на-Уні». Більшість нинішніх жителів визнають себе сербами, а сербська мова використовується як друга офіційна поряд із хорватською.
Історія Двор традиційно був столицею району в історичній Загребській жупанії — адміністративній одиниці Королівства Хорватії і Славонії, яке існувало до 1918 р. У 1929 році Двор опинився у Врбаській бановині Королівства Югославія. Коли 1939 року було утворено бановину Хорватія, він не потрапив до її складу. У 1941 році місто ввійшло до Незалежної Держави Хорватія, опинившись у межах великої жупи Гора. Під час Другої світової війни у двох відомих своїми старовинними замками селах (Гвоздансько і Зрин), які належать до теперішньої громади, югославські партизани скоїли воєнні злочини. Після закінчення війни місто Двор офіційно стало частиною СР Хорватії у межах СФРЮ, яка, проводячи в цій області межі республік, значною мірою спиралася на історичний кордон Королівства Хорватії і Славонії.
Протягом хорватської війни за незалежність 1991—1995 рр. Двор опинився у відірваній від Хорватії Республіці Сербська Країна, але після операції «Буря» 1995 року муніципалітет повернувся під хорватський контроль. Під час цієї операції з Двору евакуювалася більшість сербського населення, але деяка частина потім повернулася.
Демографія Населення громади за даними перепису 2011 року становило 5570 осіб. Громада включала 64 населені пункти, більшість із яких малолюдні. Населення самого поселення становило 1406 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення центру громади:
За даними переписів, більшість населення становлять етнічні серби. У проміжку з 1991 по 2011 рік кількість сербських жителів скоротилася з 14 555 до 4 005, а їхня частка у чисельності населення громади знизилася з 86,5% до 71,9%. Кількість мешканців-хорватів залишається приблизно на одному рівні, 1395 і 1440 відповідно, але, з огляду на скорочення загальної чисельності населення громади, їхня відсоткова частка зросла з 9,58% до 25,85%.
Національний складРікСерби %Хорвати %Разом Примітки1931 23 452 88,24% 3 073 11,56% 26 5791948 21 736 89,44% 2 248 10,34% 21 7361953 22 658 89,6% 2 290 10,11% 22 6581961 21 354 89,84% 2 060 9,95% 21 3541971 18 359 88,38% 1 876 10,22% 18 3591981 16 507 80,93% 1 525 9,35% 16 5071991 14 555 86,50% 1 395 9,58% 14 555 2001 3 495 60,87% 1 943 33,84% 5 742 2011 4 005 71,90% 1 440 25,85% 5 570 Статистичне управління Хорватії
Населені пункти Крім поселення Двор, до громади також входять: Бансько Врполє Буїня Буїньські Рієчани Чавловиця Чоре Дивуша Доня Ораовиця Доня Ступниця Доній Добретин Доній Яворань Доній Жироваць Драшковаць Гаге Главичани Голубоваць-Дивуський Горицька Горня Ораовиця Горня Ступниця Горній Добретин Горній Яворань Горній Жироваць Грабовиця Грмушани Гвоздансько Хртич Явниця Яворник Йоваць Кепчіє Кобиляк Комора Косна Котарани Козиброд Куляни Лотине Лєсковаць Любина Майдан Матієвичі Остоїчі Пауковаць Педаль Рогулє Рудежі Руєваць Сочаниця Станич-Полє Струга-Банська Шаканліє Шегестин Швракариця Тргови Удетин Унчани Ваничі Волиня Закопа Замлача Зрин Зринська Драга Зринські Брджани Зут
Клімат Середня річна температура становить 11,03°C, середня максимальна – 25,44°C, а середня мінімальна – -5,79°C. Середня річна кількість опадів – 1055 мм.значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Примітки
Посилання
Офіційний сайт