Фра́нко Фабрі́ці (; 15 лютого 1915, Кортемаджоре, П'яченца, Італія — 18 жовтня 1995, та же) — італійський актор.
Життєпис та кар'єра Франко Фабріці народився 15 лютого 1915, в місті Кортемаджоре, Італія. Його батько був перукарем, мати касиркою в кінотеатрі. Акторську кар'єру починав у популярних в Італії фотороманах (), а також як театральний актор. Зніматися в кіно почав з 1950 року, зігравши другорядну роль у фільмі Мікеланджело Антоніоні «Хроніка одного кохання». Перша велика кінороль Фабріці — одна з центральних ролей у фільмі Федеріко Фелліні «Мамині синочки» (1953). У стрічці актор створив образ провінційного юнака Фаусто, лінивого, цинічного, але що зберіг доброту та порядність. Надалі Фабріці, хоча й нечасто грав головні ролі, але за свою акторську кар'єру знявся майже у 130 фільмах. Грав ролі у фільмах таких видатних кінорежисерів, як Лукіно Вісконті, Діно Різі, Луїс Гарсія Берланга, Марко Феррері, П'єтро Джермі, Луїджі Дзампа та ін.
Фабріці з успіхом грав у розважальному кіно, де експлуатував образ привабливого серцеїда та зазвичай грав «середнього» північного італійця, егоїстичного, внутрішньо спустошеного дрібного буржуа; іноді наділяв своїх героїв комедійними рисами — у фільмах «Норкове манто» (1956), «Чоловіки в місті» (1957), «Літні оповідання» (1959).
У 1986 році Фабріці зіграв роль ведучого телешоу у фільмі Федеріко Фелліні «Джинджер і Фред», за яку був номінований на здобуття французької національної кінопремії Давид ді Донателло в категорії «найкращий актор другого плану».
Франко Фабріці помер від раку 18 жовтня 1995 року в Кортемаджоре в Італії у віці 79 років.
Фільмографія
Визнання
Нагороди та номінації Франко ФабріціРікКатегоріяФільмРезультат Премія Давид ді ДонателлоНайкращий актор другого плануДжинджер і Фред Італійський національний синдикат кіножурналістівСрібна стрічка за найкращу чоловічу роль другого плануДжинджер і Фред Премія «Золотий Чак»Найкращий актор другого плануДжинджер і Фред
Примітки
Джерела ФАБРИЦИ, Франко // Посилання