Петро Олександрович Янченко ( 12 червня 1830 — 1901) — український поміщик, голова Катеринославського губернського земського зібрання (1872—1885).
Життєпис Народився в сім'ї поміщика Олександра Андрійовича в селі Добропілля 12 липня (30 липня по старому стилю) 1830 року. Він був шостою дитиною в сім'ї. Як і його дід і батько він почав свою кар'єру в армії, дослужившись до звання штабс-ротмістра, а завершив її на цивільній службі у званні дійсного статського радника.
Саме Петру довелося налагоджувати відносини з селянами після скасування кріпосного права в 1861 році. Але він не поспішав це робити на квітень 1862 року статутна грамота з колишніми кріпаками ще не була підписана. Розгляд викупного договору відбувся тільки 2 грудня 1863 року. Згідно з угодою селяни отримували 2 десятини землі на людину, стільки скільки у них було до реформи. Частина земель що не оброблялися після 1861 року Петро продав колоністам і іншим дворянам.Петренко А. Н. Дореволюционная история села Добропілля. Стр 10-11
У 1864 році він згадується в документах як кандидат у світові посередники 10-го ділянки Бахмутського повіту. Із заснуванням в 1866 році Бахмутського земства, Петро Олексійович весь свій час зосередив на земській роботі. На першому ж засіданні його обрали членом Бахмутської земської повітової управи і членом повітового училищної ради. У 1869 Петро стає губернським гласним і членом ревізійної комісії; в 1870 році його затвердили як мирового суддю Бахмутського повіту; будучи суддею він одночасно з 1870—1876 був беззмінним секретарем губернської земської управи і гласним губернського земського зібрання. У 1872 році Петра обрали головою губернського земського зібрання. На цій посаді він перебував до 1885 року.
У 1885 році несподівано для всіх Петро зняв з себе посаду голови і вийшов зі складу губернського земського зібрання. У 1889 році він вже згадується як керуючий Казенної палатою Катеринославської губернії. Цю посаду він обіймав до 1893 року.
У 1890 році Янченко виконував обов'язки губернатора під час поїздки останнього на рудники Завадського і Лемішевського в Слов'яносербському повіті. У 1895 році Петра обрали членом Училищної ради Катеринославської Маріїнської жіночої гімназії. Про діяльність Петра Олексійовича після 1895 року нічого невідомо.Петренко А. Н. Дореволюционная история села Доброполья. Стр 12
Остання згадка про Петра Олексійовича як власника маєтку в селі Добропілля датується 1900 роком.Петренко А. Н. Дореволюционная история села Доброполья. Стр 16
Примітки
Джерела Кочергін І. О. Петро Янченко — адміністратор провінційного земства доби ліберальних реформ Олександра ІІ / І. О. Кочергін // Придніпров'я: історико-краєзнавчі дослідження: збірник наукових праць / редкол.: С. І. Світленко (відп. ред.) та ін. — Д.: Вид-во ДНУ, 2010. — Вип.8. — С.201-213. Петренко А. Н. Дореволюционная история села Доброполья // Береже пам'ять село. Матеріали історико-краєзнавчих конференцій (травень, вересень 2015 року). Випуск 6. Збірник у двох частинах. Частина 2. — Добропілля 2016.