Кондиціона́ліс, іноді кондиціона́лІ. Є. Шаргай. Відтворення при перекладі прагматичної інформації французького ділового листа як невід'ємної складової інваріанта жанру . — Запорізький державний університет, 2003Програма комплексного державного екзамену з основної слов'янської (польської) мови і літератури для випускників ОКР «бакалавр» спеціальності «Мова і література(слов'янська, українська)» . — Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології Кафедра слов'янської філології Кафедра полоністики. — Київ, 2013, кондиціона́ль (, від conditio — «умова») — вид граматичного способу, який виражає дії, бажані або можливі за певних умов. В українському мовознавстві часто описується як «умовний спосіб», але це слід визнати не зовсім точним: бо під цим словосполученням можуть матися на увазі два різних граматичних способи: як кондиціоналіс, так і кон'юнктив (modus conjunctivus) — дещо інша категорія, що відрізняється за функціями і формою від кондиціоналіса. Подібне нерозрізнення пояснюється тим, що в українській мові, як і в інших східнослов'янських, обидва способи збігаються за формою в «умовному способі», лише деякі функції кон'юнктива виражаються за допомогою дійсногоГаудіо дель С. Умовний спосіб в італійській та українській мовах: Контрастивні аспекти . — Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. 2012. Випуск 18.
Характеристика Різновидом кондиціоналіса є ірреаліс — форма, що виражає неможливість здійснення дії у даних умовах.
Германські мови
Англійська мова
Англійські дієслова не мають синтетичних (флективних) форм кондиціоналіса, тільки модальні дієслова could, might, should та would можна в певних контекстах розглядати як кондиціональні форми дієслів can, may, shall і will відповідно. Те, що називається в англійській «кондиціоналісом» або «умовним способом» (conditional mood, conditional), утворюється перифразно (аналітично) за допомогою модального дієслова would у сполученні з інфінітивом (без частки to) смислового дієслова. У деяких випадках (перша особа однини й множини) замість would вживаються дієслова shall і will. Окрім того, вищезгадані could, might і should теж можуть заміняти would для вираження слушної модальності на додаток до кондиціональності («умовності»).
В англійській мові три типи кондиціональних речень, які можна назвати «фактичним» (factual), «предикативним» (predictive) і «контрафактичним» (counterfactual): «Фактичний кондиціоналіс» (factual conditional, «conditional 0») — When I feel well, I sing («Коли я почуваюся добре, я співаю»); «Предикативний кондиціоналіс» (predictive conditional, «conditional I») — If I feel well, I will sing («Якщо я почуватимуся добре, я співатиму»); «Контрафактичний кондиціоналіс» (counterfactual conditional, «conditional II», «conditional III») — If I felt well, I would sing («Якби я почувався добре, я б співав») або If I had felt well, I would have sung («Якби я почувався добре, я б проспівав»). Він являє собою англійський варіант ірреаліса.
Кондиціональність може виражатися часово-аспектними формами. Розрізняють простий кондиціоналіс (would sing), тривалий кондиціоналіс (would be singing), кондиціональний перфект (would have sung) і кондиціональний тривалий перфект (would have been singing). Перші два види ще називають «кондиціоналісом теперішнього» (present conditional), а перфектні форми — «кондиціоналісом минулого» (past conditional).
Німецька мова
У німецькій мові для вираження кондиціональності вживають дві конструкції. Konjunktiv Futur II (Konjunktiv II, Futur I) відповідає англійському кондиціоналісу теперішнього. Утворюється за допомогою допоміжного дієслова werden у формі кон'юнктива в сполученні з інфінітивом смислового дієслова: Ich würde singen («Я б співав»). Konditional Perfekt (Konjunktiv II, Futur II) відповідає англійському кондиціоналісу минулого. Являє собою форму перфектної конструкції, яка, як відоме, використовує допоміжне дієслово haben або sein (залежно від типу смислового дієслова) у сполученні з пасивним дієприкметником (Partizip II) смислового дієслова. Допоміжне ж дієслово кондиціональної форми являє собою форму кон'юнктива цих дієслів: hätte/st/t/n чи wäre/st/t/n. Ich hätte gesungen («Я б (тоді) проспівав») Sie wären gekommen («Вони б (тоді) прийшли»)
Романські мови У той час як латина використовувала дійсний спосіб і кон'юнктив в умовних реченнях, більшість романських мов розвинули окрему парадигму кондиціонала.
В італійській, французькій, іспанській, португальській, каталонській, окситанській мовах закінчення форм кондиціоналіса походять від форм імперфекта латинського дієслова habēre («мати»). Для прикладу, форми кондиціоналіса дієслова «співати» першої особи однини в різних романських мовах:
Мова Приклад Пізня латина cantāre habēbam Народна латина *cantar-ea Староіталійська cantaría Сучасна італійська canterebbe Іспанська cantaría Португальська cantaria Каталанська cantaria Французька je chanterais
Румунська мова Румунська мова використовує у кондиціоналі аналітичну конструкцію. Модальні клітики утворені змішанням індикативних і кон'юнктивних форм латинського дієслова habēre: aș + cânta — «я б співав». Клітик aș (старорумунська форма ași) продовжує латинську плюсквамперфектну форму кон'юнктива habessim (пор. форми імперфекта кон'юнктива в інших романських мовах — , ), на основі якого утворилися романські імперфектні форми кон'юнктиваTi Alkire and Carol Rosen, Romance Languages: A Historical Introduction (Cambridge: Cambridge UP, 2010), 276.. ai + cânta — «ти б співав». Клітик ai походить, здогадно, від нар.-лат. *eas < — форми імперфекта дійсного способу другої особи однини. ar + cânta — «він би співав» («вона б співала»). Клітик ar (старорумунська форма ară) походить, здогадно, від habēret — імперфектної форми кон'юнктива третьої особи однини. am + cânta — «ми б співали». Клітик am походить, здогадно, від нар.-лат. *eamus < — форми імперфекта дійсного способу першої особи множини. ați + cânta — «ви б співали». Клітик ați походить, здогадно, від нар.-лат. *eatis < — форми імперфекта дійсного способу другої особи множини. ar + cânta — «вони б співали». Клітик ar (старорумунська форма ară) походить, здогадно, від habērent — імперфектної форми кон'юнктива третьої особи множини.
У старорумунській мові також вживався кондиціоналіс з формами імперфекта дієслова vrea («хотіти»): vrea cânta — «я б проспівав», vreai cânta — «ти б співав»Alkire & Rosen, Romance Languages, 275.. До XVII ст. старорумунська також зберігала синтетичні форми кондиціонала: cântare — «я б співав», darear — «він би дав», що походять або від латинського перфекта майбутнього або від перфекта кон'юнктива (чи утворилися внаслідок змішання їх)Rodica Zafiu, «The Verb: Mood, Tense and Aspect», in: The Grammar of Romanian, ed. Gabriela Panã Dindelegan (Oxford UP, 2013), 41.. Схожі синтетичні форми досі збереглися в арумунській та істрорумунській мовах.
Французька мова У французькій мові кондиціоналіс (conditionnel) може бути трьох форм: Кондиціоналіс теперішнього (conditionnel présent) утворюється від форми інфінітива (у неправильних дієслів — від основи майбутнього часу) доданням особових закінчень, схожих на закінчення імперфекта (-ais, -ais, -ait, -ions, -iez, -aient). Наприклад, je chanterais — «я б проспівав», je serais — «я би був», je ferais — «я б зробив». Кондиціоналіс минулого 1-ша форма (conditionnel passé 1re forme) утворюється аналогічно «майбутньому попередньому» (futur antérieur du passé) — за допомогою форми кондиціоналіса теперішнього допоміжного дієслова avoir і пасивного дієприкметника (participe passé) смислового дієслова. Наприклад, j'aurais chanté — «я б (тоді) проспівав» Кондиціоналіс минулого 2-га форма (conditionnel passé 2e forme) утворюється аналогічно плюсквамперфекту кон'юнктива (subjonctif plus-que-parfait) — за допомогою форми імперфекта кон'юнктива допоміжного дієслова avoir і пасивного дієприкметника (participe passé) смислового дієслова. Наприклад, j'eusse chanté — «я б (тоді) проспівав».
Слов'янські мови Питання походження кондиціоналіса в слов'янських мовах досі не розв'язане. У пам'ятках слов'янських мов засвідчені дві форми частки би, їх називають *bimь- і *byxъ- формами (частки наведено у формах першої особи однини, відмінювання форми *bimь- дане в таблиці, відмінювання форми *byxъ- див. Праслов'янський аорист). Деякі мовознавці (наприклад, Міклошич) убачали у варіанті *byxъ форму аориста дієслова *byti («бути»), що надалі стала дублювати ранішу форму *bimь-. Так, варіанти з першою формою трапляються у пам'ятках слов'янської писемності лише в південнослов'янському ареалі, у західнослов'янських і східнослов'янських (давньоруському ізводі) відома тільки форма *byxъД. В. Сичинава. К проблеме происхождения славянского условного наклонения . — Российская академия наук, Институт востоковедения, Институт языкознания, Проблемная группа по теории грамматики, Исследования по теории грамматики. Ирреалис и ирреальность — М.: Гнозис, 2004.
На думку А. Мейє, форма *bimь- (у 2-й і 3-й особах *bi), може бути колишньою формою оптатива дієслова *byti (він порівнював його з ). Існує гіпотеза походження кондиціоналіса і від плюсквамперфекта, у цьому разі форму *byxъ розглядають не як аорист, а як плюсквамперфект від *byti. Навіть припускають, що форма *bimь- могла бути діалектною, поширеною лише в південнослов'янському ареалі, а основною праслов'янською формою слід вважати *byxъ.
У сучасних слов'янських мовах кондиціоналіс може утворюватися по-різному: з незмінною часткою би (українська, білоруська, російська, нижньолужицька, кашубська, македонська); з незмінною часткою би + особова форма дієслова бути (словацька, деякі діалекти македонської, окремі форми зафіксовані і в пам'ятках великоруського ізводу церковнослов'янської); за допомогою частки би з особовими закінченнями (польська); за допомогою допоміжного дієслова у формі аориста (болгарська, верхньолужицька, сербська, більшість діалектів хорватської, чеська); за допомогою особливої відмінюваної bi-форми (чакавські говірки хорватської).
Українська мова В українській мові, як в інших східнослов'янських, білоруській і російській, кондиціоналіс утворюється за допомогою частки «би», яка ставиться перед смисловим дієсловом або після нього: Я б зробив (або я зробив би), я б зробила (або я зробила б). Ти б зробив (або ти зробив би), ти б зробила (або ти зробила б). Він би зробив (або він зробив би), вона б зробила (або вона зробила б).
Характерною ознакою є те, що частка «би» у положенні після голосних стягається до «б».
У ввідних підрядних реченнях умовних конструкцій би зливається з сполучником як у сполучник якби: «Якби в мене був настрій, я б проспівав».
В українському діалектному мовленні (лемківському, гуцульському) засвідчені й інші форми кондиціоналіса, у яких частка «би» відмінюється за особами і числами, подібно кондиціоналісу в польській мові. Приклади: «Янчик, Янчик, што би'с зробив», «Зробив бим-ся сивим пташком» (пісня), «Полетів бим на край світа» (лемківська пісня «Америцький край»).
Праслов'янська мова
У праслов'янській мові кондиціоналіс утворювався аналітично — від l-дієприкметника і особливих форм дієслова *byti, що являли собою, як вважається, залишки стародавнього оптатива: Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід Перша особа однини *neslъ bimь *nesla bimь *neslo bimь Друга особа однини *neslъ bi *nesla bi *neslo bi Третя особа однини *neslъ bi *nesla bi *neslo bi Перша особа двоїни *nesla bivě *neslě bivě *neslě bivě Друга особа двоїни *nesla bista *neslě bista *neslě bista Третя особа двоїни *nesla biste *neslě biste *neslě biste Перша особа множини *nesli bimъ *nesly bimъ *nesla bimъ Друга особа множини *nesli biste *nesly biste *nesla biste Третя особа множини *nesli bǫ *nesly bǫ *nesla bǫ
Польська мова