Гірнича промисловість Болгарії

Загальна інформація

Динаміка виробництва металів та видобутку мінералів в Болгарії на межі ХХ-XXI ст., тис.т. Домінуючими в кінці XX ст. є: паливно-енергетична пр-сть, кольорова металургія, залізорудна промисловість, видобуток нерудних корисних копалин, облицювального каменю та ін. У 1994 в Болгарії добувалося 29 тис. т антрациту, 268 тис. т залізняку, 36 тис. т сирої нафти і 7,6 млн м³ природного газу. Частка гірничої промисловості у ВВП в 1998-99 рр. становила 3,1 %. В ній зайнято 47940 чол. Початок XXI ст. — критичний час для болгарської гірничої галузі. Багато підприємств галузі приватизовано, але їх робота ще не є ефективною в умовах ринкової економіки, загальна стратегія розвитку гірничої промисловості в країні не розроблена.

Продукт 1999 2000 2001 Вугілля загалом - буре вугілля - лігніти - кам'яне вугілля - антрацити 25 858 3 074 22 660 106 17 27 094 3 211 23 765 100 18 27 123 3 151 23 856 101 14 Сира нафта 38,7 40,9 32,0 Природний газ (тис.м³) 26 900 15 300 22,2 Залізні руди 699 589 464 Залізорудний концентрат 361 304 240 Марганцеві руди 0 0 1 515 Марганцеві концентрати 0 0 414 Сталь 1 889 2 023 1 942 Мідні руди 22 346 22 829 24 878 Мідні концентрати (20 %) 484 485 488 Катодна мідь 21,0 32,4 34,5 Золото, кг 1 034 868 1 538 Срібло, кг 58 726 54 534 56 806 Свинцево-цинкові руди 604 531 662 Свинцевий концентрат (70 %) 20,0 15,5 26,4 Цинковий концентрат (52 %) 19,7 15,0 23,6 Свинець у всіх формах 82 84 83 Цинк 84 84 88 Сирий каолін 858 1 011 959 Силікатний пісок 533 690 677 Бентонітова глина 232 296 320 Глина для вогнетривкої цегли 47,6 34,0 37,4 Баритові руди 1 124 875 825 Перліт 12,7 16,7 11,6 Пегматит 28,3 21,8 22,5 Гіпс 149 170 167 Сіль 1 300 1 700 1 931

Окремі галузі

Вугілля. Динаміка видобутку вугілля: в 1976 — 26,6 млн т, 1989 — 34,3 млн т, 1995 — 31 млн т, 1999 — 31,7 млнт. Підземним способом добувається вугілля в Перникському, Західно-Маріцькому і Балканському районах. Вугілля добувають 5 компаніями на 7 кар'єрах і 3 шахтах. Головний район видобутку вугілля — «Маріца-Істок». У 1997 р. тут видобуто 27 млн т лігніту (92 % всього вугілля). Тут працює єдиний в Болгарії брикетний завод, що випускає 4 млн т лігніту і 1,05 млн т брикетів щорічно. Планується збільшення обсягів видобутку лігніту до 35 млн т до 2010 р. і 40 млн т до 2020 р. Буре вугілля видобувають на 5 підприємствах відкритим і підземним способом. У 1997 р. видобуто 2,6 млн т. У 2005 р. видобуток становитиме 2,65 млн т у зв'язку з виснаженням ресурсів. Вугілля з шахт «Пернік» і «Бобів поділ» збагачують у важких суспензіях. Коксівне вугілля добувають на підприємстві «Балканський басейн» і збагачують відсадкою. Запаси антрациту незначні, невелика кількість антрациту добувається біля Своге, передбачається закриття добувних шахт. Видобуток кам'яного вугілля — всього 0,12 млнт/рік (1999), на якому працює одна шахта.

Суттєвий вплив на роботу вугільної галузі здійснює процес приватизації копалень. Зокрема приватизовані лігнітові рудники Maritza-Iztok, які забезпечують 80 % національного виробництва бурого вугілля. Станом на 2002 р. 67 % акцій виробництва контролює німецька вугільновидобувна компанія RWE Rheinbraun і перспективи розвитку Maritza-Iztok не оголошені. В кінці XX ст. частка вугілля в енергетичному балансі країни поступово меншала за рахунок використання ядерного палива і імпорту нафти, газу і вугілля.

Нафта. Промисловий видобуток нафти початий в 1954 р., природного газу — в 1965. В 1990-х рр. розроблялося близько 10 родовищ. Видобуток нафти проводиться як фонтанним, так і механізованим способом. Але власні родовища нафти в Болгарії не мають важливого промислового значення. Сира нафта головним чином імпортується з країн ОПЕК і країн СНД; вона переробляється на нафтохімічному заводі біля Бургаса, на якому виробляють близько 100 видів хімічної продукції.

Природний газ. Видобуток та споживання природного газу в Болгарії у 1999 відповідно склав: 0,04 та 3,5 млрд м³. Практично весь газ (99 % в 2000 р) імпортувався з Росії. Прогноз споживання газу в Болгарії на 2005 р. — 6,5 млрд м³. До 2006 р. монополістом у газовому секторі залишиться державна компанія Bulgargas. Особливе значення надається модернізації газової інфраструктури, передусім існуючих транзитних газопроводів, по яких російський газ поступає в Туреччину, Грецію і Македонію. Диверсифікацію постачання газу планується здійснювати шляхом імпорту газу як з Каспійського регіону через Туреччину, так і з родовищ Північного моря. Дані про видобуток руд та виплавку металопродуктів подано в табл. 2.

Залізну руду добувають відкритим способом. Вона представлена трьома основними типами залізняків: бурим, шпатовим і червоним. Крім заліза, руда містить значну кількість важкого шпату, марганцю, олова, міді, срібла та ін., тому погано збагачується (використовується поліградієнтна сепарація). Планується випуск концентрату до 300–350 тис. т.

Марганцеву руду в кінці XX ст. добували на родовищі Оброчиште (Obrochishte) із запасами в 895,5 млн т, включаючи 125,5 млн т промислових руд. Це одне з найбільших родовищ марганцю в Європі. Через складну структуру видобуток становив лише 400 тис. т руди на рік із вмістом Mn 27,5 %. Протягом 1999–2002 років компанія Evromangan Ltd, власник марганцевого рудника Оброчиште, зупинила все виробництво, ведуться пошуки шляхів відновлення видобутку.

Розвиток кольорової металургії Болгарії зумовлений ключовою роллю в експорті її продукції в країни Східної Європи. Основні підприємства розташовані в Кирджалі, Средногор'ї, Елісейні і Пловдіві.

На родовищах Елаціте та Асарел в кінці XX ст. добували по 11–12 млн т мідної руди на рік. Руду з кар'єру «Елаціте» збагачують флотацією, концентрат містить 21–22 % міді при вилученні 86 %. У руді також є золото (0,256 г/т) і срібло (1,05 г/т). На кар'єрі «Асарел» добувають мідно-піритову руду із вмістом міді 0,47 %. Для видалення глини з руди застосовується її попередня промивка, далі — флотація. Концентрат містить 24–26 % міді при вилученні 85 %. «Челопеч» (Chelopech) — підземний рудник продуктивністю по руді 650 тис. т/рік на схід від Софії.

Видобуток золота на початку XXI ст. здійснюють ряд компаній: Gorubso-Kurdjali JSC, Dragon Capital Corp. (регіон Kurdjali), Navan Mining (власник і оператор мідно-золотодобувного комплексу «Челопеч») та інші. Компанія Navan Mining поглибила рудник нижче 400 м, щоб мати доступ для руди з високим вмістом корисних копалин і планує щорічне виробництво 60 000 унцій золота і 10 000 т міді. В першій половині 2001 вироблено 25 748 унцій золота, 58 193 унцій срібла і 4 755 т міді.

Руди свинцю і цинку. До 1994 р. на 23 рудниках і 4 флотаційних фабриках щорічно добувалося і перероблялося 3–3,2 млн т таких руд. Концентрати містять: свинцевий (70 % Pb), цинковий (50 % Zn). Вилучення металу високе: 90–92 % Pb і 85 % Zn. На межі ХХ-XXI ст. всі рудники, на яких вміст біметалу (Pb + Zn) в руді менше 6–7 %, законсервовані, внаслідок чого потенціал країни по видобутку цих руд знизився на 40–50 %.

Два свинцево-цинкові болгарські продуценти Gorubso-Madan JSC і продуцент мідної руди Rudozem на початку XXI ст. викуплені російським консорціумом Rhodopes Investment Gorubso JSC та болгарською компанією Minstroi-Rhodopes JSC. Уранова руда в кінці XX ст. добувається в Софійської області і в Средна-Гора. Вольфрамова і бісмутова руда добувається в Родопах. При видобутку урану існують проблеми дотримання міжнародних стандартів захисту довкілля.

Індустріальна сировина. Видобувається і переробляється каолін, кварцово-шпатові, кварцові та інші піски, бентоніт, перліт, цеоліти, вогнетривкі глини, крейда, азбест, пегматит, доломіт, флюорит, мармур і мармуровий порошок, морська сіль, магнезієва альба, барит, гіпс, вапняк. Працює багато державних і приватних кар'єрів по видобутку інертних будматеріалів. Видобуток нерудних матеріалів у Болгарії в 1999 р (тис.т): бентоніт — 232, каолін — 110, перліт — 13, важкий шпат — 120, кам'яна сіль — 1300.

Видобуток і обробка природного каменя в кінці XX ст. здійснювалася 14 державними і деякими приватними компаніями. У 1997 р. видобуто близько 60 тис. м³ блоків і вироблено 718 тис. м² різних плит. Очікується, що за період 2010–2015 рр. буде видобуто 100–120 тис. м³ блоків і вироблено 1,2 млн м² плит. Сектор облицювальних матеріалів у 2002 р практично весь приватизовано.

Наукові установи

Див. Гірнича наука, освіта та преса Болгарії

Див. також

Корисні копалини Болгарії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Болгарії, Економіка Болгарії, Геологія Болгарії.

Джерела

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Гірнича промисловість Болгарії

Źródło i licencja