Петро́ Микола́йович Кропо́ткін (* 11 листопада (24 листопада за новим стилем) 1910, Москва — † 17 січня 1996, Москва) — радянський і російський геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1952), професор, академік РАН (1992). Лауреат Демидівської премії РАН (1994).

Біографія Походив із давнього князівського роду Рюриковичів та козацького роду Сулим; був внучатим племінником Петра Кропоткіна.

У 1932 році закінчив Московський геолого-розвідувальний інститут. Відтоді працював у геологічному управлінні «Дальбуду», займався освоєнням територій на північному сході СРСР.

З 1936 року працював у Геологічному інституті РАН (Москва): від 1960 року — завідувач тектонно-геофізичної лабораторії, з 1989 року — радник дирекції. Від 1978 року був віце-президентом Московського товариства природодослідників, упродовж кількох років очолював підсекцію геофізики.

Член-кореспондент АН СРСР (1966). Академік Російської АН (1992).

Наукова діяльність Основні праці належать до галузі регіональної геології та геотектоніки. Проводив геологічні дослідження у Карпатах, на Уралі, Камчатці, Сахаліні, в Карелії, Казахстані, Китаї, Північній Кореї.

Висунув ідею про те, що гранітні ядра у складчастих зонах виникли внаслідок переплавлення осадових порід. Був одним із перших у світі, хто опублікував зведення гравіметричних даних по всіх материках і океанах з висновками про будову земної кори. Зробив вагомий внесок у розвиток концепції літосферних плит.

Виявив особливості будови Російської, Сибірської, Північноамериканської, Аравійсько-Африканської платформ і сформулював висновки щодо нафтогазоносності цих територій з позиції неорганічного походження нафти. Доводив ендогенний (вибуховий) генезис астроблем.

Родина Син — Олексій Кропоткін, доктор фізико-математичних наук, спеціаліст у галузі фізики магнітосфери та космічної плазми.

Основні праці О происхождении гранитов // Сов. геология. 1940. № 9; Современные геофизические данные о строении Земли и проблема происхождения базальтовой и гранитной магмы // Изв. АН СССР. Сер. геол. 1953. № 1; Эволюция Земли. (Происхождение, строение и геологическая история Земли). Москва, 1964; Геологическое строение Тихоокеанского подвижного пояса. Москва, 1965 (співавт.); Проблема дрейфа материков (мобилизма) // Изв. АН СССР. Физика Земли. 1969. № 3; Возможная роль космических факторов в геотектонике // Геотектоника. 1970. № 2.

Нагороди Демидівська премія РАН (1994) Державні нагороди СРСР

Примітки

Джерела