Веселка тяжіння

«Веселка тяжіння» () — постмодерністський роман Томаса Пінчона, вперше опублікований 28 лютого 1973 року. Український переклад роману опублікований 2021 року у видавництві Жупанського«Читомо»: Томас Пінчон «Веселка тяжіння».

Дія роману відбувається в Європі наприкінці Другої світової війни та зосереджена на розробці, виробництві й відправленні німецьких ракет Фау-2. Кілька персонажів прагнуть розкрити таємницю пристрою «Schwarzgerät»(«чорний блок»), призначеного для установки на ракету з серійним номером «00000».

Жанр Роман «Веселка тяжіння» належить до жанру трансгресивної літератури, який ставить під сумнів соціальні норми та межі прийнятностіBooker, M. Keith. Techniques of Subversion in Modern Literature: Transgression, Abjection, and the Carnivalesque. — University Press of Florida, 1991. Твір відходить від традиційного сюжету та розвитку персонажів, приділяючи більше уваги спеціалізованим знанням у різних галузяхSchwab, Gabriele. Subjects Without Selves: Transitional Texts in Modern Fiction. — Harvard University Press, 1994. Moore, Thomas. The style of connectedness: Gravity's rainbow and Thomas Pynchon. — Columbia: University of Missouri Press, 1987.

Структура і хронологія Назва роману пов'язана з параболічною траєкторією польоту ракети Фау-2, яка після вимкнення двигуна рухається під дією сили тяжіння, утворюючи «веселкоподібну» дугу. Водночас вона може символізувати циклічну побудову сюжету. Такий підхід наслідує традиції романів «Поминки за Фіннеганом» Джеймса Джойса та «Людина довіри» Германа МелвіллаWeisenburger, «Introduction», стр. 9: «… the shape of Gravity's Rainbow is circular. The literary precursors of this design … are Joyce's Finnegans Wake and Melville's … The Confidence Man.».

Твір складається з чотирьох частин, поділених на серії епізодів, які графічно позначені серіями квадратами. Їхнє значення трактується по-різному: як відсилання до кіноплівки, інженерних схем або як алюзія на цензуровані листи часів війни, у яких видалені фрагменти замінювалися чорними блокамиLevine, «Gravity's encyclopedia/Edward Mendelson», стр. 193Weisenburger, «Introduction», стр. 1: «The first draft of Gravity's Rainbow was written out in neat, tiny script on engineer's quadrille paper.». Структура роману має нумерологічні й символічні елементи, зокрема мотиви, пов'язані з ТароWeisenburger, «Part 1: Beyond the Zero», стр. 15: «Numerological correspondences also shape part 1… There are twenty-one episodes in part 1; the Tarot deck has twenty-one numbered cards, if one omits another — The Fool — which is a … null card.».

Частина 1: По той бік нуля Містить 21 епізод. Назва «По той бік нуля» символізує ідею неповного згасання умовних рефлексів, що відображено у взаємодії персонажів Ласло Джамфа та Тайрона Слотропа. Події цієї частини відбуваються під час різдвяного адвенту 18-26 грудня 1944 року. Епіграфом є цитата з памфлету Вернера фон Брауна (1962): «Природа не знає вимирання, тільки трансформацію. Все, чого мене навчила і продовжує вчити наука, це зміцнення віри в духовне існування після смерті»Von Braun, Wernher, Von Braun, Wernher, «Why I Believe in Immortality», in William Nichols (ed.), The Third Book of Words to Live By, Simon and Schuster, 1962, стр. 119—120. in William Nichols (ed.), The Third Book of Words to Live By, Simon and Schuster, 1962, стр. 119—120...

Частина 2: Відпустка у казино «Герман Герінг» Складається з 8 епізодівWeisenburger, «Part 2: Un Perm au Casino Hermann Goering», стр. 86, 105, 125—126, 152, 153, 291: «The number eight has a widespread significance throughout GR: there were eight episodes in part 2; Slothrop assumes eight different identities; V-E Day, White Lotos Day and Pynchon's birthday all fell on May 8; the text references Krishna, eighth avatar of Vishnu; and in Judaeo-Christianity eight is the number of letters in the Tetragrammaton.». Події охоплюють період від Різдва 1944 року до Трійці 20 травня 1945 року. Епіграф цитує звернення Меріана Купера до Фей Рей до її героїні в фільмі «Кінг-Конг»: «У вас буде найвищий та найчорніший актор у Голлівуді»Weisenburger, «Part 2: Un Perm au Casino Hermann Goering», стр. 105: «The epigraph derives from a New York Times feature of September 21, 1969, entitled 'How Fay Met Kong…'»

Частина 3: У Зоні Містить 32 епізодиWeisenburger, «Part 3: In The Zone», стр. 105: «Part 3 of the novel contains thirty-two episodes…because the gravitational pull…is a constant thirty-two feet per second and…because the number is significant in Kabbalistic mythology.». Дія розгортається влітку 1945 року та містить ретроспекції попередніх подій, що відбувалися між 18 травня і 6 серпня; дня першого вибуху атомної бомби і свята Преображення Господнього. Епіграф «Тото, у мене таке відчуття, що ми вже не в Канзасі…» узято з «Чарівника з країни Оз» — фраза, що символізує втрату орієнтації в новій реальності.

Частина 4: Протидія Складається з 12 епізодів. Події відбуваються після 6 серпня 1945 року і тривають до 14 вересня того ж року, Дня Воздвиження Святого Хреста. Епіграф — коротка цитата «Що?», яка пов'язана з Річардом Ніксоном і додана після завершення роботи над романом, натякаючи на Вотергейтський скандал. Оригінальний епіграф до цього розділу був уривком з тексту пісні Джоні Мітчелл «Кактусове дерево».

Сюжет

Зміст Сюжет роману є багатошаровим і складається з численних переплетених ліній, у яких задіяно понад 400 персонажівTanner, стр. 74: «There are over 400 characters … there are many discernible … plots … these plots touch and intersect, or diverge and separate.». Центральними темами твору є ракети Фау-2, взаємодія між свободою волі та детермінізмом, розрив природного циклу буття, поведінкова психологія, сексуальність, параноя і теорії змови, зокрема щодо «Картелю Феба» та ілюмінатів. Значна частина матеріалу пов'язана з технічною тематикою, ймовірно, запозиченою з досвіду Пінчона під час роботи у компанії Boeing. Оповідь ведеться від різних персонажів, що зумовлює зміну стилю й тону нарації — від іронічного чи сповненого суб'єктивних відступів до експериментальних форм, включно з руйнуванням «четвертої стіни» та використанням елементів сценарію чи потоку свідомості. З розвитком сюжету зростає увага до мотивів Таро, параної та жертвоприношення, які досягають кульмінації в останніх розділах. У романі з'являється також Піг Бодін із попереднього твору Пінчона «V.», що підкреслює єдність вигаданого всесвіту письменника.

Дія розпочинається у Лондоні часів Другої світової війни. Серед перших персонажів — Пірат Прентис, Роджер Мехіко, Стрілочник і лейтенант Тайрон Слотроп, чия історія стає основною сюжетною віссю. У першій частині представлені численні другорядні героїв, багато з яких з'являються лише епізодично, створюючи відчуття масштабності подій. Слотроп піддається психологічним експериментам, що ґрунтуються на теорії умовних рефлексів.

У другій частині, «Відпустка у казино „Герман Герінг“», Слотроп бере участь у секретній місії у Франції, де дізнається про ракету з серійним номером 00000 і загадковий компонент «S-Gerät» («чорний блок»), виготовлений із невідомого матеріалу Іміполекс Г.

У третій частині, «У Зоні», головний герой вирушає на пошуки цієї ракети, стаючи об'єктом стеження різних сил. Події відбуваються переважно на поромі «Анубіс» і в охопленій хаосом післявоєнній Німеччині. Слотроп вступає у зв'язок з актрисою Маргаритою Ердман, а також зустрічає інших персонажів, зокрема інженера Франца Поклера, залученого до створення «чорного блоку».

У фінальній частині, «Протидія», з'ясовується, що «чорний блок» є капсулою, призначеною для людини. Сюжет завершується запуском ракети 00000, описаним через спогади оповідачів. У фінальному епізоді ракета знижується над Британією, утворюючи циклічну структуру оповіді, яка починається і завершується вибухом Фау-2.

Прив'язка до реальності

У романі використані численні фактичні елементи, засновані на технічних матеріалах, що стосуються розробки та запуску ракет Фау-2. Відсилання до праць Івана Павлова, Петра Успенського та Карла Юнга базуються на власних дослідженнях Пінчона. Послідовність команд запуску ракети німецькою мовою, наведена в фіналі твору, є технічно точною та, ймовірно, запозиченою з документів операції «Відповідь вогонь». Роман також містить алюзії на реальний інцидент 16 грудня 1944 року, коли ракета Фау-2 влучила в кінотеатр Rex в Антверпені, спричинивши загибель 567 осіб — найбільшу кількість жертв, убитих однією ракетою під час Другої світової війни.

Тематика окультних військових практик у творі частково спирається на діяльність історичних організацій, зокрема Аненербе та інших структур Третього Рейху, а також відображає участь окремих осіб, таких як Луї де Вол, який співпрацював із британською розвідкою MI5.

У романі також використані численні історичні деталі, що підсилюють достовірність і складність хронології оповіді. Серед них — згадка про фотографію Вернера фон Брауна з гіпсом на руці, яка відповідає документально підтвердженому інциденту, а також опис ефіру BBC із виступом Бенні Гудмена, який відбувся лише один раз згідно з архівними записами. Крім того, у творі відображено реальні події, як-от бомбардування союзниками Пенемюнде і Нордхаузена — місць, пов'язаних із виробництвом ракет Фау-2. Ці елементи забезпечують історичну основу для реконструкції маршруту та часової лінії подій у романі.

Стиль Поет К. Е. Сиссман в огляді «Веселка тяжіння» для The New Yorker сказав про Пінчона: «Він, майже математик прози, що знаходить найменшу та найбільшу напругу кожного слова і рядка, кожної гри слів і двозначності, може застосовувати ці знання практично без упущень йдучи на лякаючі та підбадьорливі лінгвістичні ризики. Таким чином, його дивно гнучка мова може спочатку описувати болючу й делікатну любовну сцену, а потім, без паузи, зареве звуками і відгомонами п'яної, розгнузданої оргії»

Критика Роман отримав схвальні відгуки за інноваційність і складність, але водночас став і об'єктом критики. 1973 році «Веселка тяжіння» номінована на премію «Неб'юла» як «Кращий роман». У 1974 році роман був висунутий на Пулітцерівську премію. Троє членів журі проголосували «за», решта одинадцять «проти» — у результаті номінація того року залишилася без призера. Того ж року твір розділив Національну книжкову премію США в категорії «художня література» та був номінований на премію «Юпітер».

Після публікації роман став предметом широкого літературознавчого аналізу, породив численні дослідження, посібники для читачів і коментарі. «Веселку тяжіння» часто розглядають як найважливіший твір Томаса ПінчонаPynchon, Thomas | Authors | guardian.co.uk Books; вона входить до списку «100 найкращих англомовних романів 1923—2005 років» за версією Time і вважається одним із найвизначніших американських романів XX століття[Almansi, стр. 226: «piu importante romanzo americano del secondo dopoguerra, Gravity's Rainbow di Thomas Pynchon (romanzo mai pubblicato in Italia, con grande vergogna dell'editoria nazionale).» English translation: «most important American novel of the second post-war, Gravity's Rainbow by Thomas Pynchon (a novel never published in Italy, to the great shame of the national publishing industry)». Almansi's comment is from 1994. Gravity's Rainbow was translated and published in Italy in 1999.]..

Відображення в мистецтві

Культурний вплив Деякі дослідники, зокрема Гвідо Альманси, розглядають роман як одну з найвизначніших постмодерністських праць XX століття.

Попри здобуття Національної книжкової премії США 1974 року, Томас Пінчон відмовився особисто прийняти нагороду, доручивши це зробити коміку Ірвіну «Професору» Корі, що призвело до одного з найвідоміших і найекстравагантніших моментів в історії премії.