Монастиро́к — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Більче-Золотецька сільська громада. (до 1992 року Міжгір'я)Верховна Рада України Перейменування . Розташоване на річці Серет, на півдні району.
У радянські часи було перейменоване на Міжгір'я. Підпорядковувалося Більче-Золотецькій сільраді.
Населення — 205 осіб (2017).
Географія Село Монастирок розташоване на лівому березі річки Серет, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Більче-Золоте, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Голігради, на протилежному березі — село Блищанка.
Село знаходиться на відстані 386 км від Києва, 93 км — від обласного центру міста Тернополя та 15 км від міста Борщів.
Історія
Поблизу Монастирка виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, ранньої залізної доби, черняхівської та давньоруської культур.
Перша писемна згадка — 1600 року, коли польські маґнати Потоцькі заснували монастир; збереглися руїни (нині триває відбудова).
З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Тлустенського повіту Чортківського округу.
У 1867—1918 рр. у складі Заліщицького повіту (Австро-Угорщина).
Діяли «Просвіта» та інші товариства.
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району.
З 12 вересня 2016 р. належить до Більче-Золотецької сільської громади.
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 263 особи. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Пам'ятки
Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (18 ст.; у ній зберігається чудотворна ікона Матері Божої), символічна Хресна дорога. Пам'ятка природи місцевого значення печера «Язичницька» (печера-храм дохристиянського часу, довжиною 28 м, пл. 50 м²), поблизу якої розташований язичницький жертовник.
Освіта
Працюють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.
Культура
Народна культура
Село розташоване у етнографічному регіоні Західне Поділля. У селі є особливий вид жіночої сорочки - перегинкова сорочкаЛілія Іваневич. Традиційне вбрання українців Західного Поділля: Особливості класифікації // Народознавчі зошити. серія мистецтвознавча. - 2014. - № 5, що за способом крою є сорочкою без плечових швів.
Традицію вбирання хрестів Хресної дороги в селі наказом Міністерства культури України від 26.03.2026 № 417 внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Традиція згадується ще у 18 столітті. Найбільші сільські родини здавна опікуються 14 великими хрестами Хресної дороги. Дійство відбувається напередодні храмового свята Воздвиження Чесного Животворчого Хреста. Головні виконавиці обряду — неодружені дівчата, представниці 14 родин. Кожна з них вбирає "свій" хрест квітами, пахучим зіллям, стрічками.
Світлини
Див. також Поділля Подоляни Подільський говір
Примітки
Література Гавюк М., Уніят В. Монастирок // Особливості оборонних церков Галичини [Текст] : [описано храми Тернопільщини з вираженими фортифікаційними рисами] / Л. Я. Чень // Будівництво України. — 2015. — № 5. — С. 2-11.
Посилання
http://www.castles.com.ua/mega.html http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/19/monastyrok.php