Озеря́ни — село в Україні, у Борщівській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. До 2020 центр сільської ради, якій було підпорядковане село Констанція. До Озерян приєднано хутір Борухи. Колишнє містечко.

Географія

Село розташоване між річками Млинки і Драпана, на відстані 372 км від Києва, 77 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від міста Борщів.

Назва

Назва, ймовірно, походить від того, що поселення багате озерами.

Історія

Поблизу Озерян виявлено археологічні пам'ятки трипільської і черняхівської культури, а також слов'янське поселення VIII ст.

1912 р. пожежа знищила багато будівель.

Під час першої світової війни зазнало значних руйнувань і в міжвоєнний період втратило статус міста.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.

У листопаді 1918 року село увійшло до складу ЗУНР. Під час відступу УГА (травень-червень 1919 року; до початку Чортківської офензиви) в ході українсько-польської війни 1918—1919 років в селі розташовувалась команда (командування) II-го корпусу УГА.Ю.Макотерський. Тигровий скок. — Чортків, 2004. — 52 с. — C. 9 1920 року в Озерянах перебували загони Симона Петлюри.

До 2-ї світ. війни в Озерянах були численні єврейські організації. Влітку 1942 німецькі нацисти розстріляли і відправили до таборів смерті багато євреїв.

Від кінця 1943 до лютого 1946 поблизу Озерян діяла підпільна друкарня УПА.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської областіУказ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР». З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського районуУказ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області».

Від вересня 2015 до 20 листопада 2020 року — центр Озерянської сільської громади.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району.

З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громадиПерша сесія Борщівської міської ради VIII скликання // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р..

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:

+МоваЧисло осібВідсоток українська 99,02 російська 0,31 румунська 0,31 вірменська 0,21 молдовська 0,05+

Релігія

церква Царя Христа (1937, архітектор Олександер Пежанський, УГКЦ)Дописи // Діло. — 1937. — 13 листопада. — № 250 (14793). — С. 8., неоготичний костел Святої Анни (1875, збудований князями Сапегами, архітектор Адольф Кун (Adolf Kuhn), дві каплички в пам'ять про жертви голодомору 1933 року та на честь 5-річчя незалежності України (1996, спорудив З. Чижишин), 2 «фігури»

Пам'ятки У центі села є залишки замку.

Пам'ятники Братська могила воїнам РА (1944) Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967) Пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1990) Символічна могила УСС (1989) Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Модрина європейська (6 дерев)

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, 2 аптеки, відділення зв'язку, лісосклад, 8 торговельних закладів.

Відомі люди

Народилися Батринчук Марія — Лицар Срібного хреста заслуги УПА. Батринчук Теодор — провідник Чортківського окружного проводу ОУН Білинський Осип — громадсько-політичний діяч, суддя, комісара Тернопільського повіту ЗУНР Ґайовський Прокіп-Петро — громадський діяч Грицак Лев — діяч ОУН Дністрянський Северин — педагог Єленюк-Сулятицька Оксана — громадська діячка в діаспорі Костюк Марта — оперна співачка Курись Олег — український військовик, учасник російсько-української війни. Паюк Віктор — український есперантист, перекладач Татарнюк Михайло — громадсько-політичний діяч, меценат Татарнюк Ярослава — громадська діячка

письменник, журналіст М. Тененблат лінгвіст М. Шульбойм драматург, співак А. Блюменфельд (Р. Роман). Галерея

Примітки

Література

Бойко В., Мельничук Б., Мизак Н., Петраш Б. Озеряни // Роздольський В., Уніят В. Озеряни //  — S. 571.

Посилання Замки та храми України. Озеряни Ozeryany, Ukraine Коротка історія села/містечка Озеряни