Метаце́нтр (; ; ) — точка перетину вертикальної прямої лінії, що проходить через центр плавучості (центр ваги витиснутої судном води), із площиною симетрії цього судна; чим вище знаходиться метацентр над центром ваги судна, тим воно стійкіше.
Метацентр є центром кривини траєкторії, по якій рухається центр величини (центр водотоннажності) в процесі нахилення судна.
При малих нахилах судна (приблизно, до 10°) метацентр можна вважати нерухомим, при великих нахилах метацентр починає зміщуватися. Піднесення метацентра над центром ваги судна називається метацентричною висотою.
У теорії корабля розрізняють два метацентри: При нахиленні судна в поперечній площині (крен) — метацентр називається поперечним, або малим. При нахиленні судна в поздовжній площині (диферент) — метацентр називається поздовжнім, або великим.
На практиці судно зазнає нахилу в обох площинах, і якщо визначити для цього випадку метацентр, то він буде лежати вище за поперечний, але нижче від поздовжнього метацентра. З цієї точки зору метацентричні висоти, що розглядаються в теорії, є граничними.
(на малюнку справа невірно зображено положення корпусу судна при переміщенні центру плавучості . Нахил у першому випадку маε бути значно більшим.)
Література
Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу, тт. 1-2, 2004—2006, 560 + 800 с. Справочник по теории корабля: В трёх томах. Том 2. Статика судов. Качка судов / под ред. Я. И. Войткунского. — Л.: Судостроение, 1985. — 440 с. Семенов-Тян-Шанский В. В. Статика и динамика корабля. Л.: Судостроение, 1973.
Посилання «Метацентр» у Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах. Т. 4, С. 687.