Латга́лія (; ; «земля латгалів») — історичний регіон у Латвії. Розташований на сході країни.
На відміну від решти Латвії, де домінуючою конфесією є лютеранство, в Латгалії домінує Римо-католицька церква.
Латгалія відокремлена від Селії річкою Даугава, а від Відземе ― річками Айвієксте та Педедзе. На сході Латгалія межує з Російською Федерацією, а на південному сході ― з Республікою Білорусь. Загальна площа Латгалії ― 14 547 км2, що становить 22,52% території Латвії.
Латгалія характеризується широким розмаїттям природно-кліматичних умов, що відрізняє її від інших регіонів Латвії. Клімат тут виразно континентальний, зими суворіші, а сніговий покрив товстіший.
У 2023 році Латгалія була найбільш економічно відсталим регіоном Латвії. Найбільша частка населення країни, що перебуває під ризиком бідності, була в Латгалії (32,7 %), а найменша — у Ризі (14,2 %). У 2024 році в Латгалії також були зафіксовані найнижчі доходи — 673 євро на одного члена домогосподарства на місяць.
Назва Латгале () Латгалія, Леттгалія ()
Історія
У 12-13 століттях область латгалів залежала від Полоцького князівства, в 13 ст. завойована німецькими хрестоносцями і ввійшла до складу Лівонії. З початком Лівонської війни була окупована московськими військами, а після їх вигнання приєднана до Речі Посполитої. В 1772 році в результаті Першого поділу Речі Посполитої приєднана до Російської імперії.
У 1918 році, після заснування Латвійської Республіки, Латгалію проголосили територією, що належить новій державі, а в 1919–1920 роках під час Війни за незалежність Латвії, витіснивши більшовиків, Латгалію приєднали до решти Латвії.
19 квітня 2023 року президент Латвії Егілс Левітс, враховуючи думку Державної комісії з геральдики, затвердив офіційний прапор Латгалії.
Населення Латгальці та латиші складають 46 %, росіяни ― 38 %. Також у регіоні проживає досить багато поляків (6,8 %) і білорусів (4,9 %).
Див. також Дрідзіс
Джерела Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.