Анато́лій І́горович Доце́нко (  — ) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Життєпис 1984 року з батьками переїхав з Арцизу в місто Кривий Ріг. 1999 року закінчив криворізьку ЗОШ № 118, 2004-го — Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», спеціальність «газодинамічне та імпульсне обладнання». Під час навчання закінчив кафедру військової підготовки офіцерів запасу, молодший лейтенант. В 2004—2007 роках працював майстром виробничої дільниці, з червня 2007-го — на Київському заводі «Авіант» ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. Антонова», начальник планово-економічного бюро.

Брав активну участь у подіях Революції Гідності. Ходив до воєнкомату, не брали, пішов добровольцем, взявши відпустку. Коли прийшов час вирушати, мобілізаційні документи не були готові, на роботі добровільно-примусово звільнили.

З листопада 2014 року — солдат розвідувальної роти УНСО, 81-ша десантно-штурмова бригада, розвідник. В грудні побував удома під час короткотермінової відпустки.

Був у групі Миронюка («Сета»), яка 20 січня 2015-го поблизу аеропорту Донецька вийшла прямо на російських терористів та потрапила під шквальний вогонь поруч із розбитим ангаром. Загинув у бою. Тоді ж загинули Іван Євдокименко, Сергій Зулінський, В'ячеслав Мельник, Анатолій Миронюк, двоє вояків вижили.

Перебував у списку зниклих, ідентифікований серед загиблих. Похований 24 березня 2015-го на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу.

Без Анатолія лишились мама, дружина Юлія та донька.

Нагороди та вшанування Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно). 20 січня 2016 року нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно). Нагороджений відзнакою м. Кривий Ріг «За заслуги перед містом» 3 ст. (посмертно). 28 липня 2016 року нагороджений відзнакою «За участь у бойових діях УНСО» 1 ступеня. Нагороджений почесною відзнакою Всеукраїнського братства ОУН-УПА «Захиснику України від московської агресії». На будівлі Криворізької школи № 118 (мікрорайон Сонячний буд. 1), де навчався Анатолій, на його честь було відкрито меморіальну дошку. Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня.

Примітки

Джерела Доценко Анатолій Ігорович // Книга пам'яті полеглих за Україну Доценко Анатолій Ігорович // Український меморіал