Пшовани () — західнослов'янське плем'я, яке відносять до групи чеських племен.
У IX-X століть було частиною полабських сербів, які раніше населяли Чеську долину при злитті Влтави і Лаби (поблизу сучасного Мельника) ще до появи Чеського князівства. Їхні основні племінні фортеці: Пшов, який був розташований на річці Пшовка, правій притоці Лаби, Стара-Болеслав та Пршибор. Назва племені відноситься або до назви замку, або до назви річки.
Сусідами псован на заході було плем'я чехів, на сході і північному сході — чеські хорвати, на північному заході — літомеричіScriptorum rerum bohemicarum, tomus I. Cosmae, Ecclesiae Pragensis Decani: Chronicon Bohemorum… Praga 1783 s. 167—170. W nawiasie kwadratowym podano inną transliterację wg Wilhelm Bogusławski Dzieje Słowiańszczyzny północno-zachodniej do połowy XII w., Poznań 1892, s. 299..
Згідно з Християновою легендою, одним з князів пшован був Славібор, чия дочка Людмила була дружиною Боривоя I.
Див. також Історія Чехії
Примітки
Література Andrzej Wędzki, Pszowianie , w: Słownik Starożytności Słowiańskich , pod redakcją Gerarda Labudy i Zdzisława Stiebera, t. 4, cz. 1, Wrocław - Warszawa - Kraków 1970, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wyd. PAN, s. 414. Gerard Labuda, Pierwsze państwo słowiańskie. Państwo Samona , Wodzisław Śląski 2009 Tomek, O starém rozdělení Čech na župy ( «ČČM.», 1859, str. 185-186) H. Jireček, Památky archaeol. lI., str. 266-267 Kalousek, O rozsahu říše České za Boleslava II ( «Sborník hist.», 1883, str. 101) Lippert, Socialgeschichte Böhmens I., 36 J. Pekař, Nejstarší kronika česká (Histor. Bibl. Č. 5).