Savoy Brown — британський блюзовий гурт. Утворений 1966 року у Баттерсі на південному заході Лондона під назвою Savoy Brown Blues Band. До першого складу гурту ввійшли: Кім Сіммондс (Kim Simmonds), 6 грудня 1947, Ньюпорт, Велика Британія — гітара; Брайс Портіус (Brice Portius) — вокал; Боб Холл (Bob Hall) — фортепіано; Рой Чеппелл (Roy Chappell) — бас; Джон О'Лірі (John O'Leary) — гармоніка та Лео Меннінгс (Leo Mannings) — ударні.
Гурт дебютував під час студійних сесій на фірмі «Purdah», що належала продюсеру Майку Верноку. Незабаром О'Лірі замінив гітарист Мартін Стоун (Martin Stone) і реформований секстет зв'язався з фірмою «Decca». До першого альбому гурту, який мав назву «Shake Down», ввійшли різні композиції таких майстрів блюзу, як Фредді Кінг, Альберт Кінг та Віллі Діксон. Однак незадоволений результатом роботи, Сіммондс розпускає Savoy Brown Blues Band у цьому складі, щоб набрати інший, залишивши лише Боба Холла.
Новими членами гурту стали: Кріс Юлден (Chris Youlden) — вокал; Дейв Півертт (Dave Peverett) — гітара, вокал; Ріверс Джоуб (Rivers Jobe) — бас та Роджер Ерл (Roger Earl) — ударні. Гурт записав композицію «Getting To The Point», після чого на місці Джоуба з'явився Тоун Стівенс (Tone Stevens). Саме у цьому складі гурт став невід'ємною частиною британського блюзового буму того періоду. Їх власні композиції гарно гармонували з різними блюзовими стандартами, які Savoy Brown робили у нових версіях. Гра Сіммондса та Півертта додавали запалу «живим» виступам, а поява Юлдена як фронтмена, у котелку та з моноклем, робили сценічний імідж гурту незвично оригінальним.
Найбільшу популярність здобула композиція «Train To Nowhere» з альбому «Blue Matters». Після виходу платівки «Raw Sienna» 1970 року гурт залишив Юлден. Того ж року внутрішні непорозуміння призвели до виходу з гурту Півертта, Стівенса та Ерла, які утворили формацію Foghat. Тим часом Сіммондс вирушив в американське турне з новим складом: Дейв Волкер (Dave Walker) — вокал, Пол Реймонд (Paul Raymond) — клавішні; Енді Пайл (Andy Pyle) — бас та Дейв Бідуелл (Dave Bidwell) — ударні, уникнувши цим самим припинення існування Savoy Brown. Пізніше лідер оселився в Америці і брав участь у багатьох турне, ангажуючи щоразу різних музикантів. Наприклад, у другій половині сімдесятих склад гурту виглядав так: Сіммондс; Реймонд, Стен Вебб (Stan Webb) — гітара; Джиммі Лівертон (Jimmy Leverton) — бас та Ерік Діллон (Eric Dillon) — ударні, а наприкінці вісімдесятих так: Сіммондс, Волкер, Джим Денезі (Jim Dagnesi) — бас, Ел Мейсмбр (Al Macomber) — ударні.
Дискографія Сингли 1966 — I Tried/I Can't Quit You Baby 1966 — Cold Blooded Woman/True Story 1967 — Taste And Try, Before You Buy/Someday People 1968 — I'm Tired/Stay With Me Baby
Студійні альбоми 1967 — Shake Down 1968 — Getting To The Point 1969 — Blue Matter 1969 — A Step Further 1969 — Raw Sienna 1970 — Looking In 1971 — Street Corner Talking 1972 — Hellbound Train 1972 — Lions Share 1973 — Jack The Toad 1974 — Boogie Brothers 1975 — Wire Fire 1977 — Skin 'N' Bone 1978 — Savage Return 1981 — Rock and Roll Warriors 1986 — Slow Train 1987 — Make Me Sweat 1989 — Kings Of Boogie 1992 — Let It Ride 1994 — Bring It Home 1997 — Blue Wave 1999 — The Blues Keep Me Holding On 2003 — Strange Dreams 2006 — Steel 2011 — Voodoo Moon 2014 — Goin' To The Delta
Концертні альбоми 1981 — Greatest Hits Live 1981 — Just Live 1985 — Live In Central Park 1990 — Live And Kickin' 1998 — Live At The Record Plant 2000 — Jack The Toad (Live'70/'72) 2000 — Looking From The Outside (Live '60/'70) 2004 — You Should Have Been There! 2010 — Train to Nowhere (2CD) 2013 — Songs from the Road (CD/DVD)
Компіляції 1977 — Best of Savoy Brown 1982 — Best of Savoy Brown 1987 — Best of Savoy Brown 1993 — Savoy Brown Collection 1999 — Encore Collection
Посилання Офіційний сайт John O'Leary Band Illustrated Chris Youlden discography MusicChain — Savoy Brown