Веніамі́н О́сипович Португа́лов (1835, Полтава — 20 жовтня, 1897, Самара) — земський лікар та публіцист, на прізвисько «Праведник».

Біографія

Португалов був уродженцем міста Полтави. Походив із забезпеченої єврейської родини. Батько майбутнього лікаря і публіциста був комерсантом.

Дві освіти

Закінчив 1-у Полтавську гімназіюhttp://histpol.pl.ua/ru/petrovskij-poltavskij-kadetskij-korpus/vospitanniki-ppkk-generaly?id=2687. Зажадав стати лікарем. Влаштувався на навчання у Харківський університет. Брав участь в студентських протестних рухах, був учасником і бібліотекарем таємного студентського гуртка, заснованого Муравським, Бекманомта ін. 1855 року брав участь в студентському протесті.

Аби уникнути покарання, переводиться у Київський університет. Професор університету Павлов В. П. став організатором недільних шкіл. Відомо, що Португалов брав участь у першій недільній школі, заснованій Павловим у Києві.

Арешти і покарання

У лютому 1860 року за доносом був арештований, перевезений до Санкт-Петербурга, де запроторений у Олексіївський равелін Петропавлівської фортеці, що була перетворена на політичну тюрму часів царату.

По закінченню ув'язнення отримав право влаштуватися у Казанський університет (медичний факультет), котрий закінчив із званням лікаря. Медичну практику проводив у Пирятині, в Україні. 5 вересня 1862 року за черговим доносом арештований за участь у українофільських гуртках, знову перевезений до Петропавлівської фортеці. Покараний засланням у провінційний Шадринськ, де мав заборону навіть на медичну практику. Переведений у Чердинь. Вимушено звернувся до публіцистики, створивши опис «Шадринск и Чердынь».

Згодом йому повернули право ведення медичної практики у провінційних містах, працював лікарем з 1870 року у містах Бугуруслан, Камишлов, Вятка, Самара. Лише 1876 року отримав право проживання у місті Самара, де нібито і був позбавлений поліцейського надзору.

Самарський період життя

Працював лікарем у Самарській губернській земській лікарні. Брав активну участь у ліквідації голоду в Поволжі. Брав активну участь у ліквідації холери 1892 року. Брав активну участь у благодійних і просвітницьких заходах у Самарі.

Помер 20 жовтня 1897 р..

Друковані твори (російською)

«Шадринск и Чердынь» (журнал"Архів Судебной Медицыни")http://www.rulex.ru/01160487.htm «Гигиена рудокопов» «Вопросы общественной гигиены» «Пьянство как социальный недуг» «Пьянство — пагуба человека» «Борьба с алкоголизмом» «Пособие для фельдшеров» «Оздоровление городов» «Юдаизм и наука» та ін.

Див. також Гігієна Просвітництво Благодійність

Посилання

Примітки

Джерела http://www.rulex.ru/01160487.htm (довідкова біографія) http://histpol.pl.ua/ru/petrovskij-poltavskij-kadetskij-korpus/vospitanniki-ppkk-generaly?id=2687 (біографія) («Биржевые ведомости», 1896, № 292, некролог Португалова В. О.). Деятели революционного движения в России: Биобиблиографический словарь: От предшественников декабристов до падения царизма: [В 5 т.]. — М.: Изд-во Всесоюзного общества политических каторжан и ссыльно-поселенцев, 1927—1934 (http://slovari.yandex.ru)