Horneophyton lignieri — примітивна наземна викопна рослина, що існувала у девонському періоді.
Систематика Описана по скам'янілим відбиткам Кідстоном та Лангом (Kindston & Lang.) у 1920 році під назвою Hornea lignieri. Проте родова назва вже була зайнята, тому у 1938 році E.S. Barghoorn & W.C. Darrah перейменували вид у Horneophyton lignieri. Хоча рослина є одним з найвідоміших видів риніофітів, систематичне положення викликає багато суперечок. Наприклад спорофіт цієї рослини описаний як Langiophyton mackiei.
Рослина за формою нагадує мохоподібних, проте гілочки мають судини з трахеїдами, що зближує її з сучасними судинними рослинами.
Філогенія Кладограма, що відображає можливі філогенічні і зв'язки за Crane et all. (2004) та Qiu et al. (2006)
Опис Підземна частина рослини складається з одного або декількох цибулеподібних структур з ризоїдами.
Провідна судина в стеблі посилена, але слабша ніж у вищих рослин. Структура спорангіїв відрізняється від вищих рослин: присутній центральний стовп, що називається колумелла. Оскільки мохи також володіють колумеллою, існує ймовірність того, що Horneophyton є проміжною формою між мохами і іншими вищими рослинами.
Розмір оцінюється у 15-20 см.
Палеоекологія Судячи за викопними відбитками, Horneophyton lignieri був одним з найпоширеніших видів ранньодевонської флори. Рослина утворювала суцільний покрив на ґрунті і інших видів рослин у місцях знаходження виду не виявлено. Місця поширення виду не перетинаються з іншим поширеним масовим девонським видом Rhynia gwynne-vaughanii. Можна зробити висновок, що ці два масові види займали різні екологічні ніші.
Рослина росла у сирих вологих місцях. Це стало відомо завдяки решткам хитрідіомікотових грибів, сучасні представники яких живуть у вологому середовищі. До ґрунту рослина кріпилася ризоїдами з цибулеподібними потовщеннями.
Примітки
Посилання Horneophyton at the University of Aberdeen. Includes images. (The apparent size of the corms in the reconstruction is inconsistent with the cross-sections shown earlier. See .) Cladogram from