Поріг Вайвілла Томсона, () — підводний хребет між Фарерськими островами і північним узбережжям острова Велика Британія. Назву отримав на честь Чарльза Вайвілла Томсона () — шотландського океанографа, біолога, геолога, мінералога. Цей хребет відомий також як Фареро-Шетландський підводний хребет.
Географічне положення Поріг Вайвілла Томсона - це підводне скелясте плато, розташоване в Атлантичному океані, в північно-східній частині жолобу Рокол (), на межі між Атлантикою та Північним Льодовитим океаном . Починаючись на краю шотландського континентального шельфу приблизно в 150 км на північний захід від мису Гніву (), він простягається в північно-західному напрямку до Фарерської банкиhttps://jncc.gov.uk/our-work/wyville-thomson-ridge-mpa/ Поріг Вайвілла Томсона Морська Заповідна Зона(MPA).
Хребет (Поріг) Вайвілла Томсона має ширину приблизно 20 км і довжину 70 км і піднімається з глибин понад 1000 метрів до менш ніж 400 м на вершині і відділяє жолоб Рокол в Атлантичному океані від Фареро-Шетландського жолоба () в Норвезькому морі. Він є утворенням складної топографії, що включає Фарерську платформу та значні підводні гори та канали, що лежать на південь та південний захід від платформи.
Геологія та гідробіологія Поріг Вайвілла Томсона, як і розташований паралельно йому, менший за довжиною, поріг Имір (), що обмежують Плато Роколл, був започаткований рифтовими процесами в ранньому Палеоцені. Ці рифтові процеси супроводжувалися магматичною фазою, яка спричинила утворення великих об'ємів інтрузивних та екструзивних магматичних порідhttps://sp.lyellcollection.org/content/306/1/153 | Palaeogene evolution of the Ymir and Wyville Thomson ridges, European North Atlantic margin. Сформований з великих ділянок кам'янистих рифів, він став прихистком для різноманітних біологічних спільнот, включаючи ряд губок; корали; брахіоподи; мохоподібні; морські зірки; морські їжаки, морські огірки та морські павуки, що, в свою чергу, сприяє збільшенню кількості твердого рифоутворюючого субстрату.
Станом на 2020 рік гео-біологічне утворення «Поріг Вайвілла Томсона» площею 1,740 км², згідно з Британським Об'єднаним комітетом з охорони природи () має статус Особлива Морська Заповідна Зона () .
За результатами 20-ї Радянської Антарктичної Експедиції 1974-76 року було з'ясовано, що в голоцен-плейстоцені ділянки земної кори де знаходиться поріг Уайвілла Томсона, разом з Фареро-Шетландським жолобом, а також Фареро-Ісландський поріг, переживали підняття, що створювало перешкоди на шляху атлантичних вод і спричинили суттєві зміни клімату Північного Льодовитого океану.http://www.aari.ru/main.htm?http://www.aari.nw.ru/ann80th/fogpages/polu.html Арктичний і Антарктичний НДІ | Вивчення донних відкладень Північного Льодовитого океану (1946-1976); Н.А.Бєлов
Гідрологія Хребет розділяє відносно тепліші води жолобу Рокол від відносно більш прохолодних вод Фареро-Шетландського жолобу і є перехідною зоною між двома водними масами. Практично в усій товщі води, за виключенням невеликої придонної частини, над порогом відбувається перенос теплих північноатлантичних вод. У придонному ж шарі відбувається циркуляція холодних арктичних вод північноатлантичної котловини.
Транзит атлантичних вод через поріг Вайвілла Томсона та Фареро-Шетландський канал (жолоб). до Арктики є надзвичайно важливим чинником для формування клімату Землі, забезпечуючи трохи менше половини загального масового потоку і трохи більше половини всього транспорту тепла атлантичного походження в Арктикуhttps://agupubs.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/2015JC010833 Глибока циркуляція Фареро-Шетландського жолоба: Протилежні потоки та топографічні вихори.
Див. також Підводні хребти Фареро-Шетландський жолоб
Примітки
Джерела Вішнікіна Л. П., Федій О. А. Фізична географія материків та океанів. Ч. 1 : навч.-метод. посіб. для студ. закл. вищ. освіти. Полтава, 2019. 200 с. «Structure and Development of the Greenland-Scotland Ridge» Martin H. P. Bott etc. Springer Science+Business Media, LLC ISBN 978-1-4613-3487-3 | chapt.1; pg.133-158; "Structure and Origin of the Wyville-Thomson Ridge" D.G.Roberts; M.H.P.Bott; C. Uruski; Palaeogene evolution of the Ymir and Wyville Thomson ridges, European North Atlantic margin The Greenland–Iceland–Faroe Ridge Complex;Árni Hjartarson, Ögmundur Erlendsson and Anett Blischke; Geological Society, London, Special Publications, 447, 127-148, 19 April 2017