Тит Генуцій Авгурін

Тит Генуцій Авгурін (; близько 490 до н. е. — після 445 до н. е.) — політичний діяч та правник часів ранньої Римської республіки.

Життєпис Походив з патриціанського роду Генуціїв. Син Луція Генуція Авгуріна. Про молоді роки відсутні відомості.

У 451 році до н. е. він був обраний консулом разом з Аппієм Клавдієм Крассом Сабіном Інрегілленом.

Того ж року за його ініціативою патриції погодилися з пропозицією народного трибуна Гая Терентілія Арси щодо утворення колегії децемвірів з написання законів. Авгурін увійшов до цієї колегії й брав участь у створенні 10 з 12 законів, що в подальшому увійшли до Законів дванадцяти таблиць. У 450 році до н. е. склав повноваження.

Згодом і далі підтримував патриціїв у боротьбі з плебеями. У 445 р. до н. е. він запропонував призначити 6 військових трибунів з консульською владою замість колишніх консулів, причому щоб троє з них були з патриціїв, а троє — з плебеїв. Разом з тим виступав проти надання плебеям права обиратися консулами.

За деякими відомостями був одружений з представницею плебейського роду. Діяльність після 445 року до н. е. Тита Генуція невідома.

Джерела Тит Лівій, ab urbe condita, III 33, 4. Broughton, T. Robert S. (1951), «The Magistrates of the Roman Republic», Philological Monographs, number XV, volume I, New York: The American Philological Association, vol. I, 509 B.C. — 100 B.C. — p. 45.