Магнезит — мінерал, карбонат магнію острівної будови. Утворює дві серії, з гаспеїтом і з сидеритом.
Етимологія та історія Мінерал вперше виявив 1803 року Д. Мітчел у МоравіїDietrich Ludwig Gustav Karsten: Mineralogische Tabellen mit Rüksicht auf die neuesten Entdekkungen. 2., verbesserte und vermehrte Auflage. Heinrich August Rottmann, Berlin 1808, S. 93 (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche – Einzelnachweis 62). та описаний німецьким геологом Абрахамом Готлобом Вернером (1749 — 1817), який описав білосніжні до червонувато-білі землисто-шорсткі фрагменти як «чистий тальк» (карбонат тальку, природний карбонат магнію).Christian Friedrich Ludwig: Handbuch der Mineralogie nach A. G. Werner. Band 2. Siegfried Lebrecht Crusius, Leipzig 1804, S. 154 (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche).
У 1808 році німецький мінералог Дітріх Людвіг Густав Карстен назвав мінерал магнезитом. За назвою хімічного елемента магнію (лат. magnesium).Dietrich Ludwig Gustav Karsten: Mineralogische Tabellen mit Rüksicht auf die neuesten Entdekkungen. 2., verbesserte und vermehrte Auflage. Heinrich August Rottmann, Berlin 1808, S. 48 (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche – I. Erd- und Steinarten. 6. Der Bittererde. Magnesit. Reine Talkerde).
Загальний опис Хімічна формула: Mg[CO3]. Внаслідок повного ізоморфізму Mg і Fe утворюють безперервний ряд з сидеритом, залізистий магнезит називають брейнеритом. Домішки: MnO і СаО до 2 %, СоО і NiO до 0,n %. Сингонія тригональна. Густина 2,96. Твердість 3,5-4,5. Спайність досконала по ромбоедру. Білого, сіруватого, жовтуватого кольору. Блиск скляний, чисті кристали прозорі.
Утворюється при гідротермальних процесах у доломітах та доломітизованих вапняках, серед серпентинітів, а також інфільтраційним способом при вивітрюванні серпентинітів.
Зустрічається як первинний мінерал у вивержених або осадових породах; метаморфізованих породах; рідко зустрічається в морських евапоритах, карбонатитах і гідротермальних жилах. Асоціація: тальк, антигорит, хлорит, доломіт, кальцит.
Поширення у світі: ном Магнісія, периферія Фессалія, Греція. У муніцмпалітеті Бальдіссеро-Канавезе, П'ємонт, Італія. Великі кристали знайдені в Штирії та Каринтії, Австрія. У Снарумі, район Бускерюд, Норвегія. Шахти в муніципалітеті Брумадо, штат Байя, Бразилія. У Канаді — провінції Британська Колумбія, Онтаріо. У США — штати Невада, Каліфорнія, Вашингтон. Великі родовища в провінції Ляонін, Китай, на Уралі (РФ), в Австрії (Вейтче в Альпах), Словаччині.
В Україні зустрічається рідко. Його виявили у Криворізькому басейні, на Донбасі (доломітні товщі та вапняково-магнієві скарни), у Придністров'ї, Передкарпатті.
Різновиди Розрізняють: магнезит аморфний (фарфороподібний тонкодисперсний різновид магнезиту); магнезит драглистий (агрегати магнезиту, складені з аморфних і прихованокристалічних індивідів); магнезит залізистий (магнезит, феромагнезит, який містить до 7,5 % FeO); магнезит кальціїстий (магнезит, який містить до 6,4 % CaO); магнезит кременистий (дрібнозерниста суміш магнезиту з кварцом); магнезит кристалічний (магнезит, складений з великих витягнутих кристалів. За своєю будовою нагадує грубозернистий мармур); магнезит манґанистий (магнезит, який містить до 7,5 % MnO); магнезит нікелистий (магнезит з родов. Хош, Китай, який містить до 37 % NiO).
Використання
Магнезит використовують для виробництва вогнетривких та в'яжучих матеріалів у хімічній промисловості. Застосовується для виробництва вогнетривкої цегли, магнезіального цементу, одержання солей магнію тощо.
Магнієва руда.
Див. також Список мінералів Магнезит (гірська порода) Магнезитова плита
Примітки
Література
Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1951) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. II, 162–166.
Посилання Магнезит в каталозі мінералів Магнезит в базі webmineral.com