БелКА (абревіатура від — Білоруський космічний апарат) — білоруський космічний апарат дистанційного зондування Землі, створений російським підприємством РКК «Енергія» на базі універсальної космічної платформи «Вікторія» на замовлення Національної академії наук Білорусі.
Перший запуск відбувся 26 липня 2006 року на Байконурі і був невдалим через аварію ракети-носія «Дніпро».
Другий білоруський супутник (БелКА-2) дистанційного зондування Землі був запущений в 2012 році. У перспективі планується створити угруповання супутників для використання в інтересах Союзної держави.
Історія створення «БелКА» Проект першого білоруського супутника розпочався у 2003 році. Космічний апарат «БелКА» планувалося зробити елементом білорусько-російського угруповання супутників дистанційного зондування Землі. Дані необхідні для роботи МНС, Мінприроди, Мінтрансу та інших зацікавлених відомств. З російської сторони угруповання повинні представляти супутники «Монітор» і «Бауманець».
Призначення апарата: контроль відновлюваних та природних ресурсів контроль за землекористуванням і сільськогосподарським виробництвом визначення площ, перспективних для пошуку корисних копалин контроль ресурсів і екології шельфу (для зарубіжних замовників) контроль надзвичайних ситуацій екологічний контроль навколишнього середовища оновлення топографічних карт Орбіта супутника масою 750 кг колова, сонячно-синхронна, висота 506 км, нахилення — 97,6°. «БелКА» повинен облітати за добу всю поверхню Землі, в тому числі Білорусь. Знімки, отримані з борту космічного апарата, дадуть можливість розглянути об'єкти на земній поверхні в панхроматичному режимі (один канал) з роздільною здатністю 2-2,5 метра і в багатоканальному режимі (4 канали) з роздільною здатністю 10 метрів. Оптикоелектронну апаратуру космічного апарата загальною вагою 150-200 кг виготовили білоруські підприємства — «Пеленг», Інститут кібернетики та ряд інших колективів.
Хронологія створення супутника: середина 2003 - початок розробки 3 листопада 2003 - узгодження технічних завдань на КА та його системи, визначення обсягу експериментальної відпрацювання 12 січня 2004 - контракт на створення КА "БелКА" між ЗАТ "ЦНДІМАШ-Експорт" і РКК "Енергія" лютий 2004 - випуск ескізного проекту КА 22-23 березня 2004 - захист ескізного проекту Національної академії наук Білорусі і ВАТ "Пеленг" середина 2004 - завершення випуску конструкторської документації на КА листопад 2004 - випробування динамічного макета КА початок 2004 - листопад 2004 - виготовлення корпусу літального апарата 4 лютого 2005 - 11 травня 2006 - всебічні випробування КА
10 травня 2006 у Федеральному космічному агентстві відбулося засідання Державної комісії, на якій було прийнято рішення про вивезення космічного апарата «БелКА» на космодром Байконур. Супутник був доставлений туди 11 травня. Спочатку кластерний запуск (разом з апаратами Бауманець, УніСат-4 та ін) за допомогою ракети-носія «Дніпро» було заплановано провести 28 червня, проте 13 червня було оголошено, що у зв'язку з несправністю в бортовому цифровому обчислювальному комплексі ракети-носія прийнято рішення про її заміну. Операція по заміні РН в шахтній пусковій установці займе до шести днів, після чого буде знову проведено повний цикл перевірок. Новою датою запуску було названо 26 липня. До цієї дати на Байконур прибув Президент Білорусі — Олександр Лукашенко. Запуск відбувся в 23:43 за московським часом, однак на 73-й секунді польоту сталося аварійне відключення двигунів ракети. Фрагменти ракети з супутниками впали в пустельній місцевості на півдні Казахстану, при цьому ніхто не постраждав. Для з'ясування причин аварії була сформована аварійна комісія, яка провела розслідування.
Висновки аварійної комісії
Страхування, розмір шкоди, страхове відшкодування Страховником супутника виступала білоруська страхова компанія «Промтрансінвест», страховий збиток був оцінений в $16,01 млн.
Ризик втрати або пошкодження супутника БелКА був перестрахований на білоруському страховому ринку, серед перестраховиків компанії «Белгосстрах» ($5,9 млн.), «Белнєфтєстрах» ($395,7 тис.), «Купала» ($50 тис.), «Багач» ($305,4 тис.), «Белексімгарант» ($576,2 тис.), «Белінгострах» ($486,1 тис.), «Белвнешстрах» ($179 тис.), «Таск» ($489,9 тис.), «Бі енд Бі іншуренс» ($941,3 тис.), «Промтрансінвест» ($490 тис.). Інша частина ризику (близько $6,2 млн.) була розміщена в російських і західних страхових і . Так, на частку німецької перестрахувальної компанії Munich Re припала частка в $4,17 млн., на російську страхову компанію «РОСНО» — $1,7 млн..
Вторинне перестрахування (ретроцесія) також в помітному обсязі здійснювалось на страхових ринках Білорусі та Росії. Так, велику частку (500 тис. доларів США) виплатила страхова компанія «СОГАЗ», яка отримала цей ризик від «РОСНО». Брала участь у перестрахуванні ризику також російська страхова компанія «Російський страховий центр» .
Страхова виплата була здійснена в повному обсязі в тому ж 2006 році.
Див. також БКА (супутник) СКІФ Штучні супутники Землі Національне агентство з космічних досліджень Білорусі
Примітки
Посилання Зимова орбіта «БелКИ». «Комп'ютерні Вести» № 3, 2005 «Білка» готується до старту. «Російська газета» від 12 лютого 2004 http://www.zu.by/read.php?number=13787&ord=01[ «Білка» знову в космосі. «Прапор юності» 8 квітня 2005] http://www.mk.by/archiv/09.04.2004/rub9.php[ Білорусь прагне в космос. «Мінський кур'єр» від 9 квітня 2005] Унікальна антена для прийому супутникової інформації встановлена на даху будівлі інституту НАН 26 жовтня 2005