Пото́цькі гербів Пилява (), Любич, Остоя, Шеліга, Шренява, Яніна — польські шляхетські, магнатські роди. Представники родів Потоцьких — державні діячі, воєначальники, діячі культури — відіграли важливу роль у історії Королівства Польського, Речі Посполитої, України. Частина представників роду володіла графськими титулами Австрійської (з 1867 року Австро-Угорської) та Російської імперій також належне роду селище Потоцькі.
Потоцькі гербу Пилява
Походження
Походять, за даними, із села Потоцьке біля міста Єнджеюва (), прізвище утворене від цього топоніму. Предком роду був Жирослав із Потока (* близько 1136), однак ця легенда не знайшла документального підтвердженняОксана ЛОБКО Потоцькі гербу Пилява. Історичні дані про походження роду https://krystynopol.info/pototski-gerbu-pylyava . Від дітей його сина Олександра (?) походять шляхетські роди Москожевських, Станіславських, Творовських, Боровських і Стословських.
Якуб Потоцький з Потоку коло Єнджеюва (~1481 — 1551) започаткував магнатську лінію роду (власне Потоцьких герба Пилява).
Магнатська лінія поділяється на три основні гілки: «Залізна Пилява» (); «Гетьманська лінія» або «Срібна Пилява» (); «Лінія примасів» або «Золота Пилява» ().
У домініканському костелі Золотого Потоку існувала пам'ятна таблиця з епітафією Родини Потоцьких: Gentilico Cineri|POTOCIORUM|QUORUM|Nomen in Patria vetustum,|Gloria semper fuit viridis,|Sinceritas ubique probata.|Quietem Sacram,|A Conditore pacis & quietis,|A Conservatore animarum & lucis,|Ab inspiratione vitalis & perpetui Spiritus,|Precamur, optamus.|Sint regnentque cum Deo,|Vivorum perenne antidotum,|IN CHRISTO.|Mortuorum solacium,|Amen.Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pirwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — T. 18. — 509 il. — S. 214. — ISBN 978-83-89273-79-6. Шимон Старовольський відвідав Бучач, Потік Золотий Біржай () на межи 1640–1650 років; записав (завдяки цьому збереглись) тексти надгробних та пам'ятних епітафій Потоцьким в костелах цих міст.Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole: Solpress, 2010. — S. 226—233. — ISBN 978-83-927244-4-5.
«Залізну Пиляву» вважають найстарішою. «Золота Пилява» отримала графський титул від імператора Священної Римської імперії Рудольфа ІІ Габсбурґа 1606 року. Інші «пиляви» почали використовувати титул графів після поділів Польщі.
Представники Суліслав — каштелян сандомирський Суліслав — каштелян завихостський Влостко — дідич Потоку, віслицький каштелян 1366, Якуб — каштелян радомський 1398 Бернард, згаданий 1435Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności … — T. 3. — S. 683.
Залізна Пилява
Срібна Пилява (або Гетьманська гілка)
Якуб (бл. 1481–1551) — галицький підкоморій, осадник у Галичині Миколай (1512–1572) — стражник коронний Ян (1555–1611) — староста генеральний подільський, брацлавський воєвода Якуб († 1612/1613) — староста генеральний подільський, брацлавський воєвода Миколай (1593–1651) — великий гетьман коронний Пйотр — брацлавський воєвода Стефан — староста ніжинський Анджей — кальвініст Миколай (†1613) Станіслав Ревера (1579–1667) — гетьман великий коронний Анджей (†1692) — полководець, учасник Конотопської битви, розбудовник Станиславова Юзеф (†1751) — великий гетьман коронний Станіслав (1698–1760) — познанський воєвода Юзеф — крайчий коронний Ян «Непомуцен» (1761–1815) — драматург, романіст, історик Альфред Войцех Альфред Юзеф (1817–1889) — маршалок Галицького Сейму Юзеф Миколай (1862–1922) — австрійський камергер, член Державної думи Російської імперії Роман-Антоній (1893–1971) Артур Станіслав Адам Юзеф Анджей Казімеж (1861–1908) — галицький польський політичний діяч Северин Антоній (1762–1829) — член Державної ради Російської імперії, сенатор, дійсний статський радник Фелікс Казімеж (1630 — 15 травня 1702) — польський шляхтич гербу Пилява, військовий і державний діяч Речі Посполитої. Міхал — волинський воєвода Станіслав Владислав (помер у 1732 р.) — белзький воєвода. Володар Винники (біля Львова) 1730—1732 рр.Байцар Андрій. Давній українсько-польський аристократичний рід Потоцьких у Винниках http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-725 Маріанна (Яблоновська, Тарло) (?—1749) — воєводина люблінська і володарка Винники (біля Львова) на початку XVIII ст.; мати — Кристина Любомирська (пом. 1669 р.). Дід — Станіслав Ревера ПотоцькийБайцар А. Спольщений український шляхетський рід Тарло у Винниках http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-723 Юзеф (? —1723) — стражник великий коронний, белзький та ропчицький староста, другий син Фелікса Казимира. Франциск Салезій (1700—1772 рр.) — гербу Пилява, київський і волинський воєвода. Володар Винники (біля Львова) 1732—1750 рр. Станіслав Щенсний Мечислав — авантюрист Єжи — тлумацький староста, 4-й син Фелікса Казимира Евстахій Станіслав Костка (1755–1821) — польський політик, генерал; дружина — Олександра Потоцька (1760–1836) — донька Станіслава Любомирського Анна з Тишкевичів Потоцька (1779–1867) — авторка мемуарів про Наполеона I (невістка Станіслава Костки Потоцького). Іґнацій Роман (1750–1809) — один із творців Конституції 3 травня 1791. Мар'ян Пелагея, дружина Юзефа Потоцького (каштеляна) Катажина, дружина Станіслава Коссаковського, дідичка міста Станіславова Анджей (1572/1575) — ротмістр Станіслав Ян ( 1627) — тлумацький староста Маріанна, дружина коронного крайчого Войцеха Станіслава Весселя
Золота Пилява (або Примасівська гілка)
Представники Стефан (1568–1631) — генерал Подільської землі, засновник Золотого Потоку, син стражника коронного Миколая Потоцького Павел (? — 1674) — син Стефана Потоцького. Кам'янецький каштелян, засновник примасівської гілки Юзеф Станіслав — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої. Ян Кантій — польський шляхтич. Теодор Потоцький — Смотрицький староста, останній белзький воєвода (1791–1795). Адам Потоцький Міхал Францішек Зофія Станіслав Коссаковський Олександр Ян Юзеф Іґнацій — староста канівський, канонік краківський, Юзеф Макарій — староста галицький, чорштинський, Домінік — староста сокольницький, дружина — Анна Домініка, донька вінницького та уланівського старости Юзефа Чосновського, Францішек Пйотр — староста щирецький, шеф реґіменту Потоцьких, Павел (близнюк Каєтана) — канонік краківський, схоластик катедральний луцький, дідич Бучача, Каєтан — канонік ґнєзненський, краківський, дідич Бучача, Порохової, фундатор костелу в містечку Бариші, Ян — староста канівський з 1782 р., дідич Бучача, Пелаґія Маріанна — дружина литовського крайчого Зиґмунта Ґрабовського. Петро-Ян (1679–1726) — син Павла Потоцького, чернігівський воєвода Стефан — львівський староста Іґнацій Александр Потоцький Міхал (1790—1855) Томаш (1809–1861) — офіцер польського війська, міністр землеробства, намісник Галичини. Ян — брацлавський воєвода Стефан Александер Микола Василь (1706/1712—1782) — белзький воєвода, меценат (пам'ятки архітектури в Бучачі, Львові, Почаєві та ін.)
Потоцькі гербу Любич
Представники
Мечислав — граф, мистецтвознавець, організатор служби з консервації пам'яток Східної Галичини.Mieczysław Potocki — organizator urzędu konserwatorskiego w Galicji Wschodniej Северин — доброчинець Бердичівського кармелітського монастиря Анджей — вінницький староста, син Северина Йоанна гербу Любич — донька овруцького старости, дружина новогрудського та уланівського старости Єжи Пясечинського, Никодима Казимира ВороничаNiesiecki K. Korona Polska… — T. 4. — S. 596.
Потоцькі гербу Остоя
Єнджей — діяч у Великопольщі Казімєж — монах-домініканець
Потоцькі гербу Шренява Юрій (Єжи) — підчаший холмський
Потоцькі гербу Шеліга Ян — згаданий в Опочинських гродських книгах
Потоцькі гербу Яніна
Були представлені в Люблінському воєводстві. Якуб — дідич Потоку в Люблінському воєводстві
Резиденції Потоцьких
Примітки
Джерела Семенюк С. Історія Українського народу. — Львів : Апріорі, 2010. — 608 с. — ISBN 978-966-2154-14-6. Щербак В. О. Потоцькі // Dunin-Borkowski J. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich . — Lwów, 1909. — S. 729 (746 інт). Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 680—709. Лобко Оксана. Потоцькі гербу Пилява. Історичні дані про походження роду — 2009
Посилання
Вінюкова Валентина. Потоцькі на Поділлі: Сторінки історії // Подолянин. — 2006. — 4 серпня. — С. 6. Графи Потоцькі в польській еміграції XVIII—XIX століть. Червоноград: колиска магнатів Потоцьких // Львівська газета. Валентина Вінюкова. Потоцькі на Поділлі
Osoby o nazwisku «Potocki» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego .