Мико́ла Григо́рович Грузе́вич-Неча́й ( 14 вересня 1857, с. Янопіль, Маслівська волость, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 15 жовтня 1933, Белград, Королівство Югославія) — російський військовик, генерал-майор (12.07.1916) Російської імператорської армії.

Життєпис

Родина Народився в православній дворянській сім'ї роду НечаївСписок дворян Киевской губернии, на 11 октября 1905 года. С. 60 .

Батько — Грузевич-Нечай Григорій Іванович, з 30 листопада 1859 року власник села ЯнопільПохилевич Л. І.  Сказання про населені місцевості Київської губернії. — С. 717 , член Військової Ради Одеського військового округу в 1875–1877 роках у чині надвірного радникаАдрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1876 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 185 Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1877 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 187 , у 1877–1880 роках — у чині колезького радникаАдрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1878 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 183 Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1879 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 191 Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1880 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 194 , у 1880–1888 роках — у чині статського радникаАдрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1881 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 189 Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1882 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 183 Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1883 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 183 Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1885 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 177 Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1886 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 173 Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1887 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 170 1888. Адрес-Календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи, часть 1 и 2. Ч. 1 С. 169 .

Брат Михайло ( 9 січня 1865, Янопіль, Маслівська волость , Чигиринський повіт, Київська губернія — 30 липня 1920, Омськ) — військовик, генерал-майор, жертва червоного терору.

Освіта 1876 року закінчив Одеське реальне училище Св. Павла Волков, Сергей Владимирович База данных № 2: «Участники Белого движения в России». С. 502 .

1878 року закінчив Павловське військове училище.

У чині портупей-юнкера 1884 року закінчив Михайлівське артилерійське училище, отримав звання підпоручика з вислугою з 7 серпня 1882 року і наказом від 14 серпня 1884 року скерований до 15-ї артилерійської бригадиВысочайшие приказы о чинах военных. 1884г., 1 июля — декабрь. Санкт-Петербург. 1884. С. 174 .

Військова діяльність У службу вступив 26 серпня 1876 рокуГрузевич-Нечай Николай Григорьевич//Офицеры РИА .

Викладав у Одеському піхотному юнкерському училищіНезабытые могилы, Российское зарубежье некрологи 1917—1997 гг. 1999., Том 2. Буквы Г — З С. 253 .

Учасник походу в Китай 1900 року.

15 червня 1901 року — капітан 4-го стрілецького артилерійського дивізіонуВысочайшие приказы о чинах военных. 1901 г., апрель — июнь. Санкт-Петербург. 1901. С. 439 .

13 листопада 1901 року як капітан 4-го стрілецького артилерійського дивізіону отримує звання підполковник та призначається командиром 2-ї батареї 2-го мортирного артилерійського полкуВысочайшие приказы о чинах военных. 1901 г., октябрь — декабрь. Санкт-Петербург. 1901. С. 186 .

13 вересня 1904 року як командир 2-ї батареї 2-го мортирного артилерійського полку у званні підполковник призначається командиром 4-ї батареї 15-ї артилерійської бригадиВысочайшие приказы о чинах военных. 1904 г., 1 Июля — 30 сентября. Санкт-Петербург. 1904. С. 507 .

5 березня 1906 року — командир 4-ї батареї 15-ї артилерійської бригади у званні підполковникВысочайшие приказы о чинах военных. 1906 г., январь — март. Санкт-Петербург. 1906. С. 740 .

12 вересня 1911 року як командир 4-ї батареї 15-ї артилерійської бригади у званні підполковник призначається командиром 3-го дивізіону 3-ї Сибірської стрілецької артилерійської бригадиВысочайшие приказы по Военному Ведомству за 1911 год. (журнал Разведчик). С. 349.

14 вересня 1911 року як командир 3-го дивізіону 3-ї Сибірської стрілецької артилерійської бригади за відмінну службу отримує звання полковник з вислугою з 12 вересня 1911 рокуВысочайшие приказы по Военному Ведомству за 1911 год. (журнал Разведчик). С. 351.

6 грудня 1913 року — командир 3-го дивізіону 3-ї Сибірської стрілецької артилерійської бригади у званні полковникаВысочайшие приказы о чинах военных. 1913 г., 1 сентября — 31 декабря. Санкт-Петербург. 1913. С. 587 .

На початкуПершої світової війни, 24 січня 1915 року, командир 3-го дивізіону 3-ї Сибірської стрілецької артилерійської бригади у званні полковника призначається командиром 3-го Сибірського гірського артилерійського дивізіонуВысочайшие приказы о чинах военных. 1915 г., январь — февраль. Санкт-Петербург. 1915. С. 499 .

6 листопада 1915 року — командир 3-го Сибірського гірського артилерійського дивізіону бригади у званні полковника призначається командиром 1-ї Заамурської артилерійської бригадиВысочайшие приказы о чинах военных. 1915 г., 1-30 ноября. Санкт-Петербург. 1915. С. 147 .

12 липня 1916 року як командиру 1-ї Заамурської артилерійської бригади присвоюється звання генерал-майораВысочайшие приказы о чинах военных. 1916 г., 1 июля — 31 июля. Санкт-Петербург. 1916. С. 487 .

Наприкінці Першої світової війни командував 9-ю Сибірською стрілецькою Генерал-Фельдцейхмейстера Великого Князя Михайла Миколайовича артилерійською бригадою.

За час військової служби неодноразово відзначається у битвах, за що отримував державні нагороди.

Після Жовтневого перевороту 1917 року — учасник Білого руху на півночі Росії (за іншими даними — у Збройних силах Півдня Росії).

З 17 вересня 1919 року в резерві чинів військ Новоросійської області. Евакуйований в грудні 1919 року — лютому 1920 року з Одеси в Салоніки на кораблі «Ріо-Пардо».

Останні роки життя Станом на травень 1920 року проживав в Югославії. Головував у товаристві офіцерів Павловського військового училища. Служив у Дирекції водних сполучень. Помер 15 жовтня 1933 у Белграді.

Нагороди Орден Святого Станіслава 2 ступеня (15 червня 1901 року); Орден Святої Анни 2 ступеня (5 березня 1906) та мечі до нього (16 вересня 1916 затверджене нагородження командувачем 8-ї Армії)Сборник высочайших приказов о чинах военных . Сентябрь 1916 г. Санкт-Петербург. 1916. С. 685 ; Орден Святого Володимира 3 ступеня (6 грудня 1913)та мечі до нього (14 травня 1915 року)Высочайшие приказы о чинах военных. 1915 г., 1-31 мая. Санкт-Петербург. 1915. С. 413 ; Найвища прихильність (25 червня 1915 року)Высочайшие приказы о чинах военных. 1915 г., 1-30 июня. Санкт-Петербург. 1915. С. 772 . Орден Святого Володимира 4 ступеня (?) і мечі та бант до нього (24 листопада 1916 року затверджене нагородження Головнокомандувачем арміями Південно-Західного фронту)Высочайшие приказы о чинах военных. 1916 г., 1-31 мая. Санкт-Петербург. 1916. С. 453 ;

Сім'я Дружина — Анастасія Дмитрівна ( ~1868). Донька — Наталія ( 1890). Небога — Варвара ( 1901). Онука — Ольга ( 1916).

Примітки