98-ма гвардійська повітрянодесантна Свірська Червонопрапорна, ордена Кутузова дивізія  — з'єднання повітрянодесантних військ Радянської армії, що існувало у 1944—1992 роках.

З'єднання брало активну участь в бойових діях на завершальному етапі Другої світової війни, в операціях та навчаннях Радянської армії в період з 1946 по 1991 роки.

Після розпаду СРСР в 1992 році дивізія була розділена поміж Україною, Росією та Молдовою. Росії відійшов штаб дивізії з більшою частиною двох полків, і до складу Збройних сил РФ ці частини увійшли як 98-ма повітрянодесантна дивізія.

На основі частини особового складу і машин 217-го гвардійського парашутно-десантного полку, які залишилися в Україні, почалося формування 25-ї окремої повітрянодесантної бригади.

Історія Історія створення дивізії розпочалась з 13-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії, яка була сформована у грудні 1943 року та була зведена з трьох окремих повітрянодесантних бригад — 18-ї, 19-ї та 20-ї. На початку 1944 року 13 гв. повітрянодесантна дивізія була переформована на 98-ту гвардійську стрілецьку дивізію, а вже до жовтня того ж року вона була переформована у 98-му гвардійську повітрянодесантну дивізію.

Друга світова війна В ході радянсько-німецької війни дивізія брала участь в наступних операціях: Свірсько-Петрозаводська операція; Будапештська операція; Віденська операція; Празька операція.

До 15 лютого 1945 року дивізія була знову переформована на 98 гв. стрілецьку дивізію.

Холодна війна 3—14 червня 1946 року дивізія була переформована зі стрілецької на повітрянодесантну з дислокацією у Приморському ВО у складі 37-го гвардійського повітрянодесантного корпусу.

В 1951 році управління 37 було передислоковано до Забайкальського ВО, туди ж передислокували і 98 гв. повітрянодесантну дивізію. У цей час корпусом командував легендарний генерал Василь Пилипович Маргелов. Через стрибки з парашутом проходив весь особовий склад корпусу, у тому числі тилові підрозділи корпусу.

До 1961 року дивізія включала такі підрозділи та частини: 217-й, 299-й та 300-й гв. повітрянодесантні полки та інші.

В липні — серпні 1969 року 98-му повітрянодесантну дивізію було передислоковано з Далекого Сходу до м. Болград Одеської області Української РСР.

Розпад СРСР Після розпаду СРСР, в період з липня 1992 по травень 1993 року, дивізія була розділена поміж Україною, Росією та Молдовою. Найменування 98-ма повітрянодесантна дивізія було успадковано частиною з'єднання, що була передана до складу Збройних сил РФ. Російській Федерації відійшли штаб дивізії зі Бойовим прапором та нагородами, 299-й гвардійський парашутно-десантний полк з Бойовим прапором полку і бойовими машинами, 217-й гвардійський парашутно-десантний полк з Бойовим прапором полку, але без бойових машин, які залишилися Україні, більшу частину 1065-го артилерійського полку з Бойовим прапором і деякою частиною техніки дивізійного комплекту, яку також було виведено до РФ.

Україні відійшла частина 217-го гвардійського парашутно-десантного полку та частина 1065-го артилерійського полку, що дислокувався у селі Веселий Кут. Колісна техніка та інше майно полків, дислокованих в Україні поділили навпіл з Російською Федерацією.

Республіці Молдова відійшло близько 50 відсотків військової техніки та особового складу, а саме 300-й гвардійський парашутно-десантний ордена Кутузова III ступеня полк (в/ч 40390) з дислокацією в м. Кишинів (Молдова). Відповідно, 300-й гвардійський парашутно-десантний полк був виведений зі складу дивізії та йому був наданий статусу «окремого».

Підпорядкування 37-й повітрянодесантний корпус37-й гвардійський стрілецький корпус7-ма армія9-та гвардійська арміяПДВ СРСР.

Склад 1990

217-й гвардійський парашутно-десантний полк, Болград 299-й гвардійський парашутно-десантний полк, Болград 300-й гвардійський парашутно-десантний полк, Кишинів 1065-й гвардійський артилерійський полк, Веселий Кут 100-й окремий гвардійський зенітно-артилерійський дивізіон, Болград 215-та окрема гвардійська розвідувальна рота, Болград 674-й окремий гвардійський батальйон зв'язку, Болград 112-й окремий гвардійський інженерний батальйон, Болград 613-й батальйон десантного матеріального забезпечення, Болград 1683-й окремий батальйон матеріального забезпечення, Болград 613-й окремий батальйон дорожнього забезпечення 15-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон, Болград 176-й окремий медичний батальйон, Болград 243-тя окрема військово-транспортна авіаційна ескадрилья, Болград

1989 Управління дивізії (в/ч 22081), м. Болград; 217-й гвардійський парашутно-десантний Свірський ордена Кутузова ступеня полк (в/ч 11389), м. Болград; 299-й гвардійський парашутно-десантний Кутузова III ступеня полк (в/ч 52432), м. Болград; 300-й гвардійський парашутно-десантний ордена Кутузова III ступеня полк (в/ч 40390), м. Кишинів; 1065-й гвардійський артилерійський Червонопрапорний полк (в/ч 31539), c. Веселий Кут (Одеська область); 215-та окрема гвардійська розвідувальна рота (в/ч 03391), м. Болград; 100-й окремий зенітний ракетно-артилерійський дивізіон (в/ч 73512), м. Болград; 112-й окремий інженерно-саперний батальйон, м. Болград; 674-й окремий гвардійський батальйон зв'язку (в/ч 89592), м. Болград; 15-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон, м. Болград; 1683-й окремий батальйон матеріального забезпечення, м. Болград; 613-й окремий батальйон десантного забезпечення, м. Болград; 176-й окремий медичний батальйон, м. Болград; 728-ма станція фельд'єгерсько-поштового зв'язку (в/ч 36477), м. Болград; 243-тя окрема військово-транспортна авіаційна ескадрилья (в/ч 68226), м. Болград; окрема комендантська рота (в/ч 22081 А), м. Болград; окрема рота хімічного захисту (в/ч 22081 Б), м. Болград; полігон дивізії, с. Тарутине (Одеська область).

Оснащення Основне посилання:

Штаб дивізії: 9 БМД-1, 12 БТР-Д, 1 БТР-3Д, 1 БМД-1КШ та 1 1В119 217-й гвардійський парашутно-десантний полк: 37 БМД-2, 64 БМД-1, 23 БТР-Д, 18 2с9 «Нона», 6 БТР-РД, 13 БТР-3Д, 8 БМД-1КШ, 10 1В119 299-й гвардійський парашутно-десантний полк: 37 БМД-2, 64 БМД-1, 23 БТР-Д, 20 2с9 «Нона», 6 БТР-РД, 13 БТР-3Д, 8 БМД-1КШ, 10 1В119 300-й гвардійський парашутно-десантний полк: 37 БМД-2, 64 БМД-1, 23 БТР-Д, 18 2с9 «Нона», 6 БТР-РД, 13 БТР-3Д, 8 БМД-1КШ, 10 1В119 1065-й гвардійський артилерійський полк: 18 2с9 «Нона», 8 Д-30, 6 БТР-Д, 18 БТР-РД, 3 БТР-3Д, 3 БМД-1КШ, 4 1В119 100-й окремий гвардійський зенітно-ракетний дивізіон: 3 БТР-3Д, 1 БМД-1КШ 243-тя окрема військово-транспортна авіаційна ескадрилья: 1 Мі-8 112-й окремий гвардійський інженерний батальйон: 11 БТР-Д, 1 БМД-1КШ 674-й окремий гвардійський батальйон зв'язку: 3 БТР-3Д, 10 БМД-1КШ, 3 Р-440одб 15-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон: 1 БТР-Д

Командири полковник Віндушев Костянтин Миколайович (23.12.1943 — 10.11.1944); генерал-майор Ларін Василь Михайлович (11.11.1944 — січень 1947); генерал-майор Мошляк Іван Никонович (з січня до травня 1947); генерал-майор Алімов Михайло Васильович (07.05.1947 — 1950); генерал-майор Савчук Валерій Іванович (з травня 1950 — 04.04.1952); генерал-майор Рябов Петро Михайлович (04.04.1952 — 1.07.1954); полковник Дєдов Іван Семенович (15.10.1954 — 30.05.1956); полковник Євдан Андрій Олексійович (30.05.1956 — 26.01.1957); генерал-майор Сорокін Михайло Іванович (26.02.1957 — 12.09.1962); генерал-майор Сухоруков Дмитро Семенович (12.09.1962 — 28.03.1966); генерал-майор Баранов Микола Єгорович (28.03.1966 — 1967); генерал-майор Самойленко Геннадій Климентович (1967—1973); Соколов Олексій Анатолійович (1973—1977); Лебедєв Віталій Михайлович (1977—1982); Пікаускас Освальдас Миколович (1982—1985); Чиндаров Олександр Олексійович (1985—1989); Востротін Валерій Олександрович (1989—1992).

Нагороди 2 липня 1944 — почесне найменування Свірська; 26 квітня 1945 — орден Червоного прапора; 22 лютого 1968 — ордена Кутузова ІІ ступеня.

Примітки

Література

Джерела