Історія освоєння мінеральних ресурсів Об'єднаних Арабських Еміратів

В давні часи на території сучасних еміратів добували залізну руду, пісковик, червону вохру і коштовні камені (Шарджа, острови Абу-Муса). У прибережній зоні з древніх часів до сьогодення традиційно видобували перли (наприклад, у 1830 р. цим промислом стало займалися понад 3 тис. човнів). Рекордна кількість перлів була зібрана в 1896 р. (на суму близько 0,75 млн фунтів стерлінгів).

Пошук нафти в ОАЕ почався в 1937 р. на території Абу-Дабі компанією «Petroleum development», але перше велике родовище (Мурбан-Баб) було відкрито лише в 1954 р. З початку 1950-х років стали проводитися пошуково-розвідувальні роботи на акваторії Перської затоки компанією «Abu Dhabi Marine Area», яка у 1958 р. виявила перше морське родовище Умм-Шаіф, а в 1964 р. найбільше родовище країни — Закум.

У Дубаї пошуково-розвідувальні роботи здійснюються з 1963 р. групою американських компаній на чолі з «Continental Oil» на суші і «Dubai Marine Areas» на акваторії. В еміраті Шарджа пошукові роботи велися в 1969 р. компаніями «Shell» і «Bomin», а пізніше — компанією «Buttes Gas and Oil Co.», яка відкрила родовище Мубарек. У еміраті Умм-ель-Кайвайн розвідувальні роботи ведуться з 1969 р. спочатку компаніями «Shell», «Occidental Petroleum», «Canadian Superior Oil Co.» на шельфі і корпорацією «Houston Oil and Minerals Corp» на суші. У еміраті Рас-ель-Хайма в пошуково-розвідувальних роботах на нафту з 1964 р. брали участь декілька компаній; в 1976 р. на континентальному шельфі було відкрито газоконденсатне родовище.

Поступ розвитку нафтодобувної промисловості ОАЕ такий: 1959 р. — родовище Мурбан-Баб в Абу-Дабі, 1966—1968 рр. — Фатех в еміраті Дубай, в 1973 р. — Шарджа, в 1984 р. — Рас-ель-Хайма. Основну частину видобутку нафти в останні десятиліття XX ст. забезпечували родовища Мурбан-Бу-Хаса і Асаб на суші, Умм-Шаіф і Закум на шельфі. Видобуток нафти на шельфі біля узбережжя Абу-Дабі ведеться з 1962 р., на материковій частині Абу-Дабі — з 1963 р. Нафтова промисловість націоналізована не повністю, іноземні компанії діють на умовах концесій.

У 1996 нр. ВВП біля однієї третини ВВП (73 млрд дол.) припадало на частку нафтової промисловості. Нафта становила 66 % експорту країни, а платежі місцевих і міжнародних компаній за нафтові концесії були головним джерелом державних прибутків. Запасів нафти і газу приблизно вистачить до XXII ст., за умови, якщо обсяг її видобутку залишиться на рівні 1980-х років. Основним нафтодобувним районом є Абу-Дабі, найважливішим торговим і промисловим центром — Дубай. Емірат Дубай найпотужніший — він забезпечує понад 80 % прибутку ОАЕ.

Станом на 1999 р. за підтвердженими запасами нафти ОАЕ займають 6-е місце у світі (після Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Ірану, Венесуели). За підтвердженими запасами природного газу ОАЕ займають 4-е місце у світі (після Росії, Ірану і Катару). Запаси газу виявлені в основному в Абу-Дабі, а також в еміратах Шарджа, Дубай і Расах-ель-Хайма.

На 2003 р. у кількісному виразі розвідані запаси нафти ОАЕ становлять 98 млрд барелів, тобто приблизно 10 % світових запасів, за рівнем споживання майбутній продуктивний період — понад 100 років. З 150 трлн. м3 світових запасів газу 4 % (6 трлн. м3) розташовані на території ОАЕ: 92 % — в еміраті Абу-Дабі, 5 % — в Шарджі і 2 % — в Дубаї. У 2003 р. лідируюче положення в нафтогазовій галузі займала Національна Нафтова Компанія Абу Дабі (ADNOC), утворена в 1971 році.

На початку XXI ст. крім нафти і газу в ОАЕ добувають: хроміти, виробляють сталь, переробляють свинець, мідний скрап, продукують каустичну соду, хлор і сіль, цемент. У Дубаї діє алюмінієвий завод, що імпортує глинозем з Австралії.

Інженерів-нафтовиків готують в університеті м. Абу-Дабі.

Див. також

Корисні копалини Об'єднаних Арабських Еміратів, Гірнича промисловість Об'єднаних Арабських Еміратів, Нафтогазодобувна промисловість Об'єднаних Арабських Еміратів, Економіка Об'єднаних Арабських Еміратів, Геологія Об'єднаних Арабських Еміратів. Джерела

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с. Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.