Кліодинаміка — міждисциплінарна область дослідження, сфокусована на математичному моделюванні соціально-історичних процесів.
Назва походить від імені Кліо — музи історії та героїчної поезії в грецькій міфології. Термін запропонований 2003 року.
Серед учених кліодинаміка не отримала загального визнання і є спірним дискусійним підходом.
Загальні відомості Основним завданням кліодинаміки є виявлення та дослідження історичних закономірностей на основі аналізу довготривалих соціальних процесів. Згідно з публікаціями основоположників кліодинаміки, до теперішнього часу основними досягненнями можна вважати розробку математичних моделей «вікових» соціально-демографічних циклів та досить успішне математичне моделювання довгострокового розвитку Світ-Системи.
На думку П. В. Турчина, кліодинаміка виростає з кліометрії, потребує в ній як у постачальника «сировини», емпіричних даних, але і кліометрія потребує дисципліни, подібної до кліодинаміки, як у джерелі теорій і моделей, яке скеровує емпіричні дослідження.
Згідно публікації наукового журналіста Лаури Спінні в «Nature», більшість учених-істориків ставиться до кліодинаміки глибоко скептично, оцінюють її перспективи критично, і не впевнені в можливості успішного застосування її методів у історичній науці. Дехто, зокрема Сергій Капиця, підкреслювали, що «загальні питання застосування методів математики до суспільних явищ також вимагають більшої уваги і розуміння» і в багатьох випадках «мова може йти лише про якісне, „м'яке“ моделювання». Каліфорнійський «The Institute for Research on World-Systems», підтримує науковий журнал, присвячений кліодинаміці, в редакційну колегію якого входять Ренделл Коллінз і .
Див. також Психоісторія — вигадана наука з циклу «Фундація» Айзека Азімова
Примітки
Джерела Гусейнова А. С., Павловский Ю. Н., Устинов В. А. Опыт имитационного моделирования исторического процесса. — М.: «Наука», 1984. Коротаев А. В., Малков А. С., Халтурина Д. А. Законы истории. Математическое моделирование развития Мир-Системы. Демография, экономика, культура . 2-е изд. — М.: «УРСС», 2007. — ISBN 978-5-484-00957-2. Коротаев А. В., Комарова Н. Л., Халтурина Д. А. Законы истории. Вековые циклы и тысячелетние тренды. Демография, экономика, войны . 2-е изд. — М.: «УРСС», 2007. Малков С. Ю. Математическое моделирование исторической динамики: подходы и модели // Моделирование социально-политической и экономической динамики. Ред. М. Г. Дмитриев. — М.: Изд-во РГСУ, 2004. — С. 76—188. Нефёдов С. А. Концепция демографических циклов. — Екатеринбург: Изд-во УГГУ, 2007. Турчин П. В. Историческая динамика: На пути к теоретической истории . — М.: «УРСС», 2007. ISBN 978-5-382-00104-3. Коротаев А. В. и др. Законы истории: Математическое моделирование и прогнозирование мирового и регионального развития . Изд. 3, сущ. перераб. и доп. М.: URSS, 2010. Розов Н. С. Клиодинамика без математики: методы и средства исторической макросоциологии.// Метод: Московский ежегодник трудов из обществоведческих дисциплин: Сб. науч. тр. Вып. 2. — М.: Институт научной информации по общественным наукам РАН, 2011. Федулин А. А., Багдасарян В. Э. Клиодинамические параметры развития сервиса в России. — М.: ФГБОУ ВПО «Российский государственный университет туризма и сервиса», 2011.