Спортивний клуб «Ам'єн» або просто «Ам'єн» () — професіональний французький футбольний клуб з міста Ам'єн.

Клуб було засновано під назвою Ам'єн Атлетік Клуб. У 1961 році був об'єднаний з «Ам'єн Спортс», після чого об'єднана команда переїхала на «Стад Ам'єн» й почала виступати під своєю теперішньою назвою.

Протягом більшої частини власної історії клуб виступав у другому та третьому дивізіонах французького чемпіонату. Напередодні початку епохи професіоналізму в Франції (1932 рік) «Ам'єн» був одним з найкращих футбольних клубів країни. У період між 1903 та 1914 роками був незмінним чемпіоном Пікардії УСФСА, а в 1920-х роках двічі ставав чемпіоном Півночі, крім цього, демонстрував непогані результати в кубку Франції. у 1927 році клуб став срібним призером чемпіонату Франції, а сім його гравців були викликані до збірної Франції.

Клуб не поспішав отримати професіональний статус, але в 1933 році все ж отримав його й того ж року взяв участь у другому дивізіоні французького чемпіонату, але не зміг вийти до першого дивізіону. У 1952 році «Ам'єн» відмовився від професіонального статусу й до 1970 року продовжував виступати на аматорському рівні, в аматорському чемпіонаті Франції та чемпіонаті Північної Франції. У 1970 році клуб повернувся до другого дивізіону, а в 1970—1980-х роках балансував між другим та третіми дивізіонами чемпіонату Франції. у 1991 році «Ам'єн» повертає собі професіональний статус. У сезоні 2016/17 років, вперше, після 37 сезонів виступів у другому дивізіоні, «Ам'єн» здобуває путівку до Ліги 1.

Протягом своєї історії «Ам'єн» не виграв жодного національного трофею. До сезону 2016/17 років його головним досягненням був вихід до фіналу Кубка Франції в 2001 році, ставши першим футбольним клубом третього дивізіону французького чемпіонату, який дійшов до цієї стадії кубку Франції, раніше лише чотири футбольні клуби з нижчого дивізіону виходили до фіналу національного кубку, але на момент виходу до цієї стадії вони представляли другий дивізіон.

На даний час президентом клубу є Бернар Жоанне, а з січня 2015 року посаду головного тренера обіймає Крістоф Пеллесьєр, під їх керівництвом «Ам'єн» у сезоні 2016/17 років став віце-чемпіоном Ліги 2 та здобув путівку до вищого дивізіону французького чемпіонату.

Історія

Дебют клубу (1901—1952) Розвиток Ам'єн Атлетік Клуб (1901—1919) У місті Ам'єн футбольний клуб з'явився в 1880 році, після заснування ФК «Ам'єн», в ефемерному клубі виступало 20 гравців. На той час цим видом спорту займалися переважно в школах, щоб залучати до фізичної культури якомога більше молодих людей. У зв'язку з цим, пан Ф. Бенуа, доцент кафедри історії, заснував у січні 1899 року Ам'єнську шкільну асоціацію по сприянні екскурсій, лекцій, фізичної активності, розвитку розуму й тіла старшокласників. Місьє Дессанж, викладач англійської мови, допоміг М. Бенуа в управлінні клубом. Проживаючи в Англії, де футбол мав величезну популярність, він запозичив британські правила й запровадив їх у французьких змаганнях. До кінця 1899 року була сформована футбольна команда, яка грала з іншими клубами Північної Франції. По завершенні навчання ряд випускників школи виявили бажання продовжити займатися футболом, отож брати Фредерік та Робер Петі, Жорж Барбьон, Андре Улен та Еміль Тюльєз разом з іншими випускниками школи Ам'єна вирішили заснувати власний клуб. 6 жовтня 1901 року п'ять молодих людей офіційно заснували Спортивний клуб «Ам'єн». СК «Ам'єн» зіграв свій перший матч у жовтні 1901 року проти «Сен-Кантена» на велодромі бульвар Шатудю, один із зовнішніх бульварів, Ам'єн розгроми своїх суперників з рахунком 14:0. У 1902 році під керівництвом першого президента ААК, Фредеріка Петі, було засновано комітет Пікардії УСФСА при Федерації спорту Франції. З 1903 по 1914 рік та з 1919 року «Ам'єн» брав участь у розіграші чемпіонаті Пікардії. Ам'єн ставав переможцем у всіх сезонах цього чемпіонату, окрім 1907 та 1919 років, у яких чемпіонство на стадіоні «Аббевіль» оформлював СК «Аббевіль».

Переможець кожного регіонального чемпіонату УСФСА визначався наприкінці сезону, після чого ці переможці грали в чемпіонаті Франції УСФСА за системою плей-оф, в цей період «Ам'єн» виступав практично в кожному національному чемпіонаті. У 1903, 1906 та 1910 роках клуб ставав чвертьфіналістом турніру, а в 1905 році вийшов до 1/2 фіналу, в якому з рахунком 1:5 був розгромлений «Рубе». Успішні виступи клубу й зростання інтересу до клубу з боку футбольних фахівців та зростання глядацького інтересу до футболу, при вихованні справжніх зірок, дозволили в 1909 році побудувати клубу перший футбольний стадіон під назвою «Анрі Доссі д'Ам'єн» дозволили клубу проводити свої власні змагання, щоб гравці клубу отримали змогу частіше виходити на футбольне поле. Таким чином, у 1904 році «Ам'єн» заснував Кубок Жана Котте, в якому протягом восьми років брали участь найкращі французькі футбольні клуби, а також залучалися англійські клуби.

Початок Першої світової війни в 1914 році сповільнює розвиток клубу. Британська армія реквізувала для потреб фронту стадіон Анрі Доссі та мобілізувала старших гравців клубу, через що спортивні чиновники дозволили доукомплектувати дорослу команду 16—18-річними гравцями. Клуб також вирішив долучитися до боротьби, але шляхом проведення футбольних матчів, зокрема були зіграні поєдинки проти футбольних команд британських та французьких військових, це дозволяло рядовим солдатам відволіктися на короткий час від війни та долучитися до футболу.

Роки слави (1919—1933) СК «Ам'єн» відновив нормальне функціонування після завершення Першої світової війни, коли до команди повернулися деякі гравці. Окрім цього, під керівництвом президента клубу, доктора Альбера Мулунжа, перед командою було поставлене завдання стати найкращим клубом Північної Франції. Спочатку «Ам'єн» отримав новий стадіон в районі Анрівілль де Ам'єн. Його було офіційно відкрито 4 грудня 1921 року, а в 1931 році він змінив назву на «Стад Мулунж». Амбіції клубу матеріалізувалися в 1920 році, коли розпочалися золоті роки «Ам'єна», в цей період команду підсилюють гравці з Північної Франції та Парижа, а спонсором клубу стають місцеві підприємства текстильної промисловості. Таким чином, протягом цього періоду «Ам'єн» стає однією з найсильніших команд Франції, а декілька гравців клубу отримують запрошення до лав національної збірної країни.

У квітні 1919 році футбол відокремлюється від УСФСА, після чого припиняє своє існування Чемпіонат Франції з футболу під егідою цієї організації. Французький комітет федерацій, який був членом ФІФА, одноосібно починає організовувати футбольні змагання в Франції, згодом цей Комітет трансформується в Французьку футбольну федерацію (ФФФ). Північний комітет УСФСА та Північна ліга приєдналися до ФФФ, за умови, що в Пікардії не буде проводитися окремий чемпіонат. У сезоні 1919/20 років команда стала бронзовим призером останнього чемпіонату Пікардії й не пробилася до фінальної частини останнього чемпіонату Франції УСФСА. Напередодні початку наступного сезону клуби «Айсн» та «Ус» збираються в Сені-на-Марні та утворюють Лігу Іль-де-Франс. Ізольований регіон Сомма приєднується до Північної ліги, в той же час «Ам'єн» у дебютному сезоні підвищується в класі та потрапляє до другого дивізіону регіонального чемпіонату. Три роки по тому, в квітні 1923 року, «Ам'єн» став переможцем другого дивізіону та вийшов до престижного Дивізіону А Північ, перед клубом відкрилися нові перспективи. Досить швидко «Ам'єн» обігрує таких іменитих суперників як «Олімпік» (Лілль), «Рубе» та УС «Туркон», й у 1924 році стає переможцем турніру, випередивши на одне очко «Олімпік» (Лілль). У 1925 році «Ам'єн» стає срібним призером чемпіонату, пропустивши вперед лише «Рубе», а в 1927 році стає переможцем чемпіонату Північного чемпіонату, значно випередивши своїх найближчих конкурентів. Цей успіх дозволяв клубу брати участь в аматорському чемпіонаті Франції, який проходив з 1926 по 1929 рік під егідою Французької федерації футболу, яка сподівалася відродити змагання після 1919 року, коли припинив існування чемпіонат Франції УСФСА. Паралельно з виступами в чемпіонаті Північної Франції, в 1927 році «Ам'єн» виступає і в національному чемпіонаті, де за системою плей-оф, дійшов до фіналу змагання, в якому поступився клубу «Серкль Атлетік де Паріс».

Окрім регіональних змагань, французькі клуби брали участь і в національних змаганнях, в тому числі й у кубку Франції, який засновано в 1917 році. Виступаючи в чемпіонаті Північної Франції, Ам'єн чотири рази доходив до 1/4 фіналу (1925, 1928, 1931, 1934), а в 1930 році вийшов до 1/2 фіналу турніру, де щоразу поступався більш іменитим суперникам. Незважаючи на те, що «Ам'єн» у цей період жодного разу не виграв кубок Франції, він все ж зарекомендував себе в національних змаганнях як досить сильний суперник. У кубку Франції 1930 року «Ам'єн» по-черзі вибивав з турніру ЖА де Сен-Уєн, «Аррас», «Рубе», «Дюнкерк», але був зупинений у 1/2 фіналу «Расінгом»Coupe de France 1929—1930. 6 квітня 1930 року обидві команди зустрілися на олімпійському стадіоні Ів дю Мануар у Коломбі в півфіналі, основний час поєдинку завершився з рахунком 0:0. Відповідно до правил, які діяли на той час, мало відбутися перегравання цього поєдинку. Обидві команди зустрілися два тижні по тому, 19 квітня 1930 року, знову в Коломбі. «Ам'єн» повів у рахунку в першому таймі завдяки голу Марселя Брона, проте у другому таймі завдяки голу Марселя Гале «Расінг» зрівняв рахунок. Але в останній десятихвилинці матчу «Ам'єн» пропустив двічі, через що не зміг зіграти у фіналі турніру проти «Сета».

У той час футбол все більше перетворювався на шоу, і став важливим економічним фактором, матчі приносили значні прибутки й підвищували активність місцевої торгівлі. Проте футбол в той час був аматорським видом спорту й тогочасне законодавство забороняло клубам платити своїм гравцям. Керівництво французьких клубів намагалося знайти рішення цій проблемі, щоб мати змогу залучити найкращих гравців до своїх команд, і більшість навчилися обходити закон, практикуючи т. зв. «сіре аматорство», за яким непрямим шляхом гравець все ж отримував певні кошти, пропонуючи, наприклад, частку в управлінні бізнесом або офіційну роботу в місцевій компанії. Таким чином, у 1925 році «Ам'єн» розпочинає тісну співпрацю з місцевими компаніями, як-от Devred, на якому офіційно числилися працівниками багато гравців клубу. Наприклад, щоб запросити до команди нападника Поля Ніколя, майбутнього тренера національної збірної Франції, при переході до клубу в 1928 році вимагав під своє управління готель та кафе, але зрештою погодився на керівництво торгівлею рибною лавкою.