Георгій Миколайович Верби́цький ( 27 жовтня 1920, Ширяєве — 12 серпня 2011, Київ) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Заслужений художник УРСР з 1989 року. Батько художника Сергія Вербицького.
Біографія Народився 27 жовтня 1920 у містечку Ширяєвому (нині селище міського типу Березівського району Одеської області, Україна) в сім'ї художника. Після закінчення середньої школи упродовж 1937—1939 років навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту, зокрема у Олександра Вербицького.
Під час німецько-радянської війни воював у лавах Червоної армії. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)Пам'ять народу. .
У 1944—1947 роках працював художником у Київському державному військово-будівельному управлінні.
Жив у Києві, в будинку на вулиці Дмитрівській, № 52, квартира 5. Помер у Києві 12 серпня 2011 року.
Творчість Працював в галузі акварельного живопису. Серед робіт:
акварелі «Портрет доньки» (1957); «Кам'янець-Подільський» (1960); «Село Шевченківське» (1960); «Музей Шевченка» (1960); «Форт Тараса Шевченка» (1962); «Будинок, де жив Тарас Шевченко» (1962); «Академія мистецтв, де вчився і жив Тарас Шевченко» (1962); «Київський університет» (1962); «Пам'ятник Тарасу Шевченку» (1962); «Замок князів Острозьких» (1963); «Козацькі могили» (1963); «Бухара. Вечірні мотиви» (1968); «Вуличка старої Хіви» (1968); «Карелія» (1969); «Соловецькі острови» (1969); «Владивосток» (1971); «На Курильських островах» (1971); «Мій Київ» (1971); «Київ осінній» (1975); «Схили Дніпра» (1975); «Золоті ворота» (1975); «Києво-Печерська лавра» (1975); «Терикони» (1977); триптих «Українські мотиви» (1980); «Маки» (1980); «Натюрморт з яблуком» (1980); «У майстерні художника» (1981); «Салют Перемоги 1941 року» (1985); «Дніпровські схили» (1986); «Київ. Лавра» (1986); «Весілля» (1990); «Блакитний папуга» (1999); «Папуга» (1999); серії «По шевченківських місцях» (1960—1964, Національний музей Тараса Шевченка); «Індустріальний Жданов» (1967); «Мій Київ» (1968). «Квіти» (1994); «Папуги» (1999–2001); «Пейзажі» (2003); мініатюри на слоновій кістці «Портрет доньки» (1960); «Портрет Василя Чапаєва» (1960); «Портрет Тараса Шевченка» (1960); </div> На замовлення Національного музею Тараса Шевченка виконав багато копій з творів Тараса Шевченка.
Брав участь у обласних виставках з 1948 року, республіканських з 1957 року, всесоюзних з 1965 року, зарубіжних з 1971 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1964 і 1988 роках та у місті Бад-Тьольці у Німеччині у 1995 році.
Твори художника зберігаються у Вінницькому, Івано-Франківському краєзнавчих музеях, Шевченківському національному заповіднику у Каневі, Миколаївському, Одеському, Харківському, Запорізькому художніх музеях, Музеї історії Києва, в меморіальному музеї в Форті-Шевченко в Казахстані.
Примітки
Література Вербицкий, Георгий Николаевич // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь, том 2. Москва, 1972 ; Вербицький Георгій Миколайович // ; Вербицький Георгій Миколайович // ; Вербицький Георгій Миколайович // , сторінка 110; ; Макс. Гончаренко. Вербицький Георгій Миколайович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 202. ISBN 978-966-02-8960-4.