Люди́на-Паву́к або Спа́йдермен (), справжнє ім'я — Пітер Паркер () — супергерой із коміксів американського видавництва Marvel Comics, вигаданий Стеном Лі та Стівом Дітко. Вперше Людина-Павук з'явився у серії коміксів «Amazing Fantasy № 15» у серпні 1962 року. Відтоді він є одним з найпопулярніших і комерційно найуспішніших супергероїв. Зараз він з'являється не лише у коміксах, а й у фільмах, на телебаченні, на одязі, у відеоіграх та у вигляді іграшок.
Це перший персонаж супергерой-підліток, який діє самостійно, а не допомагає дорослому супергероєві. Хоча за час випуску історій про нього він встиг закінчити школу, коледж та навіть стати одруженим учителем.
Marvel Comics випустила безліч серій коміксів про Людину-павука, першою з яких була «The Amazing Spider-Man»; її останній випуск вийшов в грудні 2012 року.
На зміну цій серії прийшла нова серія коміксів «The Superior Spider-Man». Серія закінчилась на 31 номері, а на її місце прийшов третій том The Amazing Spider-Man. Комікс знову був перезапущений після подій «Таємних війн». За роки свого існування Пітер Паркер (Людина-Павук) встиг побути членом деяких суперкоманд, таких як Месники, Нові Месники, Фантастична четвірка. Найхарактернішим образом Пітера Паркера поза життям Людини-павука був образ незалежного фотографа, який використовувався в коміксах протягом багатьох років.
Людину-павука вперше зобразив Денні Сігрен у в «Spidey Super Stories», сценці, що показувалася в «The Electric Company» з 1974 по 1977. У фільмах Людину-павука зіграв актор Тобі Магвайр у трилогії Сема Реймі про Людину-павука, Ендрю Гарфілд зіграв у двох фільмах режисера Марка Вебба та Том Голланд у кіновсесвіті Marvel. У анімаційному фільмі Людину-павука також озвучували Джейк Джонсон та Кріс Пайн. Людину-павука добре сприйняли як супергероя та персонажа коміксів, і його часто вважають одним із найпопулярніших та культових супергероїв коміксів усіх часів і одним із найпопулярніших персонажів у всій художній літературі.
Історія створення
У 1962 році, після успіху Фантастичної четвірки, редактор і головний сценарист Marvel Comics Стен Лі проводив кастинг на ідею нового супергероя. Він сказав, що ідея «Людини-павука» виникла через сплеск підліткового попиту на комікси та бажання створити персонажа, з яким підлітки могли б ідентифікувати себе. Як і у випадку з «Фантастичною четвіркою», Лі бачив у Людині-павуку можливість «вийти зі своєї системи», чого, на його думку, бракувало в коміксах. Хоча в той час супергероям-підліткам зазвичай давали імена, що закінчувалися на «хлопчик», Лі каже, що він вибрав «Людину-павука», тому що хотів, щоб персонаж старів у міру розвитку серіалу, і вважав, що назва «Хлопчик-павук» зробила б звучання персонажів значно поступалося іншим супергероям. Він також вирішив вставити дефіс у назві, оскільки вважав, що воно дуже схоже на Супермена, ще одного супергероя з червоно-синім костюмом, який починається на «C» і закінчується на «мен», хоча спочатку художник Стів Дітко задумав, щоб персонаж повинен був мати оранжево-фіолетовий костюм).
Лі отримав схвалення Гудмена щодо назви Людини-павука та концепції «звичайного підлітка», звернувся до художника Джека Кірбі. Як розповідає історик коміксів Грег Текстон, Кірбі розповів Лі про неопублікованого персонажа, над яким він співпрацював з Джо Саймоном у 1950-х роках, у якому хлопець-сирота живе зі старим подружжям, знаходить чарівне кільце, яке наділяє його надлюдськими здібностями. Лі та Кірбі «негайно сіли для сюжетної конференції», — пише Теакстон, а потім Лі наказав Кірбі розкрити персонажа й намалювати кілька сторінок. Лі згадавав, коли Кірбі показав йому перші шість сторінок: «Мені не подобалося як він це зробив! Не те, щоб він робив це погано — просто це був не той персонаж, якого я хотів; це було надто героїчно». Лі звернувся до Дітко, який розробив візуальний стиль, який йому здавався задовільним. Дітко згадував:Однією з перших речей, які я зробив, було створення костюма. Важлива візуальна частина персонажа. Мені потрібно було знати, як він виглядає. Наприклад: сила прилипання, щоб у нього не було жорстких черевиків, прихований механізм для стріляння на зап'ясті тощо… Я не був впевнений, що Стену сподобається ідея закрити обличчя персонажа, але Я зробив це, тому що це приховувало явно хлопчаче обличчя. Це також додало загадковості персонажу…Попри те, що дизайн персонажа створював лише Дітко, Лі відхилив обкладинку Дітко й доручив Кірбі намалювати олівцем обкладинку. Як пояснив Лі в 2010 році, «я думаю, що попросив Джека намалювати обкладинку, тому що завжди дуже довіряв його обкладинкам».
У спогаді про створення персонажа Дітко описав свій внесок і внесок Лі в інтерв'ю з Гері Мартіном, опублікованому в «Comic Fan № 2» (літо 1965): «Стен Лі придумав назву. Я зробив костюм, пускачі павутини на зап'ястку та павуче чуття».
Комерційний успіх Через кілька місяців після презентації Людини-павука видавець Гудман переглянув цифри продажів цього випуску і був шокований, виявивши, що це один із найпопулярніших коміксів Marvel. Далі продовжувався сольна серія, яка розпочався з «The Amazing Spider-Man № 1» (обкладинка датована березнем 1963 року). Зрештою ця серія стала найпродаванішою у Marvel. Персонаж швидко став іконою культури. Опитування університетських містечок Esquire у 1965 році показало, що студенти поставили Людину-павука та Галка поруч із Бобом Діланом і Че Геварою як їхні улюблені революційні ікони. Один респондент вибрав Людину-павука, тому що його «охопили біди, проблеми з грошима та питання існування. Коротше кажучи, він один із нас». Після відходу Дітко, починаючи з номеру № 38 (липень 1966), Джон Роміта-старший замінив його на посаді художника та малював серію протягом наступних кількох років. 1968 року Роміта також напише подовжені історії персонажа в журналі коміксів «The Spectacular Spider-Man», протографічному романі, призначеному для читачів старшого віку. Вийшло лише два випуски, але це була перша допоміжна публікація про Людину-павука, окрім літніх щорічних випусків оригінальної серії, яка почалася в 1964 році.Saffel, Steve. Spider-Man the Icon: The Life and Times of a Pop Culture Phenomenon (Titan Books, 2007) , «A Not-So-Spectacular Experiment», p. 31
Історія про Людину-павука початку 1970-х зрештою призвела до перегляду Кодексу коміксів. Раніше Кодекс забороняв зображення вживання заборонених речовин, навіть у негативному плані. Однак у 1970 році Департамент охорони здоров'я, освіти та соціального забезпечення адміністрації Ніксона попросив Стена Лі опублікувати повідомлення проти наркотиків в одному з найпродаваніших фільмів Marvel. Лі вибрав найпродаванішу серію «The Amazing Spider-Man»; випуски № 96–98 (травень–липень 1971 року) містять історію, яка зображує негативні наслідки вживання наркотиків. За сюжетом Гаррі Осборн, друг Пітера Паркера, стає залежним від таблеток. Людина-Павук бореться із Зеленим Гобліном (Норманом Осборном), і в кінцевому результаті перемагає його та вмовляє Гаррі відмовитися від вживання наркотиків. Попри те, що історія мала чіткий антинаркотичний посил, Управління з кодування коміксів відмовилося видати свою печатку схвалення. Проте Marvel опублікував три випуски без схвалення Управління з кодування коміксів. Видання продавалися настільки добре, що самоцензура в галузі була підірвана, а Кодекс згодом був переглянуто.
У 1972 році розпочався друга щомісячна серія за участю Людини-павука: , у якому Людина-Павук бореться разом з іншими супергероями проти суперлиходіїв. У 1976 році його друга сольна серія «The Spectacular Spider-Man» почала виходити паралельно з основною серією. Третя серія під назвою «Web of Spider-Man» була вперше випущена в 1985 році замість . Запуск четвертої щомісячної серії відбувся в 1990 році. Різні версії разом розійшлися тиражем понад 3 мільйони копій, що на той час було рекордом галузі.
Коли основна серія «The Amazing Spider-Man» досягла випуску № 545 (грудень 2007 року), Marvel відмовилася від поточної побічної серії та замість цього почала видавати «The Amazing Spider-Man» три рази на місяць, починаючи з № 546—548 (весь січень 2008 року). «The Amazing Spider-Man» виходила три рази на місяць до листопада 2010 року, коли кількість сторінок коміксу було збільшено з 22 до 30 у кожному номері, тому серія почала друкуватися двічі на місяць, починаючи з № 648—649 (весь листопад 2010 року). Наступного року Marvel запустив «Avenging Spider-Man» як додаткову серію, що продовжується, на додаток до «The Amazing Spider-Man». Серія «The Amazing Spider-Man» тимчасово закінчилася випуском № 700 у грудні 2012 року та була замінена на «The Superior Spider-Man», у якій Доктор Восьминіг виступав як нова Людина-Павук, його розум заволодів тілом Пітера Паркера. Ця серія мала надзвичайний комерційний успіх для Marvel, вийшло 33 номерт, перш ніж справжній Пітер Паркер повернувся у перезапущену серіяю «The Amazing Spider-Man № 1» в квітні 2014 року.
Після перехресної події .2015 року кілька ігор, пов'язаних із Людиною-павуком, було перезапущено або створено в рамках події «All-New, All-Different Marvel». Серед них «The Amazing Spider-Man» також була перезапущена, і в основі було зосереджено, що Пітер Паркер продовжує керувати «Parker Industries», стає успішним бізнесменом, який працює в усьому світі.
Вигадана біографія Пітер Паркер представлений дуже розумним та здібним підлітком, що живе у Квінзі, Нью-Йорк. Він весь час запізнюється і йому не таланить, але він розуміється на хімії та фізиці. Його не дуже люблять інші підлітки, не поважають та ображають. Пітер жив з тіткою Мей й дядьком Беном. Одного разу Дядько Бен сказав Пітеру, що велика сила потребує великої відповідальності. На демонстрації Паркера вкусив радіоактивний павук, і у нього з'явились павучі здібності, серед яких вміння повзати по стінах, випускати павутиння (спочатку для цього він використовував механічні прилади з густою пастою), вміння відчувати небезпеку (павуче чуття), здатність бачити в темряві та без окулярів (до цього він був короткозорим), велика сила, швидкість, гнучкість, витривалість та спритність, до того ж він міг тепер швидко заживлювати рани, потім у нього з'явились отруйні жала. Після закінчення реслінг-шоу, на якому він виступав, Пітер не захотів спинити злочинця, який потім вбив його дядька. Після цього Паркер вирішив боротися зі злочинністю.
1970-ті
У випуску № 121 (червень 1973) Зелений Гоблін кидає Ґвен Стейсі з вежі Бруклінського мосту (зображено на малюнку) або мосту Джорджа Вашингтона (як подано в тексті). Вона гине під час спроби врятувати Людину-павука, відтоді Пітер поклявся помститися своєму ворогу; у примітці на сторінці з листами випуску № 125 зазначено: «Нам сумно сказати, що ефект хлистового удару, який вона зазнала, коли павутина Павука так раптово зупинила її, насправді, був тим, що вбило її». У наступному випуску Людина-Павук мстиво атакує та перемагає Зеленого Гобліна.
Переживаючи своє горе, Пітер зрештою починає більше проводити час з Мері Джейн, і вони «стають радше довіреними особами, ніж коханцями».Сандерсон, Marvel Universe, с. 85 Згодом починають проявлятися романтичні стосунки, і Паркер зробив їй пропозицію у випуску № 182 (липень 1978), але пізніше йому було відмовлено. Паркер закінчив коледж у випуску № 185 і вступив у зв'язок із сором'язливою Деброю Вітмен, екстравертною, кокетливою крадійкою в костюмах Феліцією Харді, відомою як Чорна кішка, з якою він познайомився у випуску № 194 (липень 1979).
1980-ті