Літоти́пи (, , ) — термін для позначення гумусового вугілля макроскопічно різного за блиском, структурою, механічними властивостями, тріщинністю. Загальна характеристика За блиском та структурою виділяють прості та складні Л.
Прості — вітрен (блискучий), фюзен (сажистий, волокнистий, матовий), кларен (напівблискучий, смугастий), дюрен (матовий) та перехідні — дюрено-кларен, кларено-дюрен. Товщина смуг вітрена — від 2 — 3 до 10 мм, мінімальна товщина фюзена та складних літотипів умовно 3 мм, максимальна відповідає товщині потужних пластів. Блиск складних Л. залежить від участі в їх будові тонких блискучих і матових смуг, а структура — від товщини смуг, яка лежить у межах до 3 мм.
За цією ознакою структура складних літотипів характеризується як неявносмугаста, штрихувата, тонко-, грубосмугаста тощо.
Термін Л. використовується при макропетрографічних описах і в назвах типів гумусового вугілля, які розрізняються за складом, товщиною (потужністю) Л. та особливостями структури складних Л. Термін прийнято Номенклатурною комісією Міжнародного комітету з петрології вугілля (1963) за описом чотирьох основних смуг вугілля М.Стопс (1919). Назвам Л. присвоєне закінчення -ен.
Література
В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Основи хімії і фізики горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 640. ISBN 978-966-317-024-4 Маценко Г., Білецький В., Шендрік Т. Короткий словник з петрографії вугілля. Донецьк: Схід. видавн. дім. 2011. — 74 с. http://ea.donntu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/1003 або тут: https://www.researchgate.net/profile/Volodymyr_Biletskyi2/research