Фруктан — полісахарид, побудований із залишків D-фруктози. Виявлений у вищих рослинах, зелених водоростях і бактеріях. Фруктани або глюкофруктани накопичуються у рослинах у різних формах. Фруктани — продукти трансфруктозилювання сахарози, тому кожна молекула містить один залишок D-глюкози, який не має відновлювальних властивостей. Тільки первинні –ОН групи у фруктанів беруть участь в утворенні глікозидних зв'язків. Особливу групу складають фруктани з коротким ланцюгом, з назвою фруктоолігосахариди. Фруктани містяться в таких продуктах харчування як агава, артишок, спаржа, цибуля-порей, часник, цибуля (включаючи цибулю шалот), якон, хікама і пшениця.

Фруктани також містяться в траві, і по одній з версій, можуть бути однією з причин ламініту (запалення копит) у коней та інших травоїдних тварин з родини Коневі (Equidae).

Типи фруктанів

Фруктани поділяють на групи, в залежності від типу зв'язку між залишками фруктози. Зазвичай зв'язок здійснюється по першому (OH-1) або шостому (OH-6) гідроксилу і відповідно до цього виділяють два основні типи фруктанів: 1-пов'язані: інулін, залишки фруктози з'єднанні β-2,1. 6-пов'язані: леван (або флеін), залишки фруктози з'єднанні β-2,6.

До третьої групи відносяться грамінан-подібні фруктани: в них містяться як β-2,1- так і β-2,6-зв'язки.

Більш складні фруктани утворюються з кестотріозного ланцюга, в якому подовження відбувається з двох сторін. Як і в попередньому випадку, тут виділяють два типи фруктанів: неоінуліновий тип: переважають β-2,1-зв'язки неолевановий тип: переважають β-2,6-зв'язки

Функції та синтез Фруктани є полісахаридами, які використовуються для запасання енергії у рослин. Вони містяться, наприклад, у злаках (Flein і флеіноподібні фруктани), а також айстрових (інулін і інуліноподібні фруктани). Помітним винятком є ​​рис, який, є злаком, але не синтезує фруктани. Вважають, що у рослин фруктани синтезуються з сахарози в вакуолях, однак цей процес ще погано вивчений. Крім накопичувальної функції вони можуть виконувати осмотпротекторну функцію, а також є біологічним антифризами, роблячи рослини більш холодостійкими.

Крім рослин, фруктани можуть синтезуватися низкою бактерій. Фруктан-синтезуючі штами є серед Bacillus, Streptococcus, Pseudomonas, Erwinia, і Actinomyces. В основному вони синтезують β-2,6-пов'язані полісахариди — левани. Синтез леванів відбувається позаклітинно і здійснюється одним ферментом — левансахаразою. За умови зростання у середовищі, багатому на сахарозу, бактерія виділяє цей фермент, який розщеплює сахарозу на глюкозу і фруктозу; водночас залишок фруктози переноситься на іншу молекулу сахарози. Вся глюкоза споживається мікроорганізмом, а фруктоза полімеризується ферментом з утворенням левана. Після вичерпання глюкози бактерія може розщепити полімер, використовуючи ферменти леванази і поглинути отриману фруктозу. Хоча більшість бактерій синтезує левани, деякі штами Streptococcus mutans, що викликають карієс, синтезують β-2,1-фруктан, за допомогою якого вони можуть кріпиться до зубної емалі.

Вміст фруктанів у їжі топінамбур16,0—20,0 %артишок іспанський2,0—6,8 %спаржа1,4—4,1 %ядра ячменю (дуже молодий)22 %часник17,4 %цибуля1,1—10,1 %жито (висівки)7 %Karppinen, Sirpa. Dietary fibre components of rye bran and their fermentation in vitro. Espoo 2003. VTT Publications 500. 96 p. + app. 52 p. жито (зерно)4,6—6,6 %хліб пшеничний (білий)0,7—2,8 %пшеничне борошно1—4 %макарони1—4 %

Медичне значення Застосування фруктану цикорію протягом 3 місяців збільшує засвоєння кальцію на 42 % серед жінок у період постменопаузи.

Див. також Мальабсорбція фруктози (харчова непереносимість фруктози) Спадкова непереносимість фруктози Пробіотики

Примітки

Література Sugar — Chemical, Biological and Nutritional Aspects of Sucrose. John Yudkin, Jack Edelman and Leslie Hough (1971, 1973). The Butterworth Group. ISBN 0-408-70172-2