Богда́н Анато́лійович Гончаре́нко ( , Мелітополь, Запорізька обл. — , Авдіївка, Донецька обл.) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях 2010 року закінчив мелітопольське училище № 24. В часі війни мобілізований 11 серпня 2014 року, по тому кілька разів писав рапорти про переведення на фронт. Відряджений до зони бойових дій 29 березня 2015-го у складі зенітного розрахунку зведеного загону Повітряних сил ЗСУ. Далекомірник роти охорони 25-ї гвардійської бригади транспортної авіації.
13 квітня 2015-го терористи обстріляли українські позиції (опорний пункт «Зеніт») поблизу Авдіївки. Уламок снаряда 120-мм міни влучив у ящики з набоями у бліндажі. Від вибуху загинули Богдан Гончаренко та Олексій Вовченко, Дмитро Гура, Василь Путаненко, Олександр Тищенко.
Упізнаний за експертизою ДНК. 22 червня 2015 року похований в Мелітополі.
Без Богдана лишилися батьки, маленький син, брат та сестра Олена.
Нагороди та вшанування Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 1 вересня 2015 року на будинку Мелітопольського будівельного центру відкрито меморіальну дошку Богданові Гончаренку. 9 листопада 2016 року нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (посмертно).
Примітки
Джерела Гончаренко Богдан Анатолійович