Самозатоплення — навмисні дії або дії, що викликані через необережність капітана, інших осіб суднового екіпажу чи лоцмана під час судноводіння або управління судном (кораблем), що призводить до потрапляння забортної води в корпус судна (корабля). Самозатоплення у відкритому морі здійснюється у різних ситуаціях та за різними обставинами й може проводиться декількома варіантами: відкриванням люків (кінгстонів, заслінок) або силовим втручанням (розривом днища корпусу (борту) об перепони прибережної зони, скелі тощо, а також підривом вибухових речовин для пророблення отворів).

Самозатоплення Самозатоплення — акт навмисного затоплення капітаном або командою корабля чи судна, що може бути наслідком будь-яких внутрішніх або зовнішніх факторів. Головною метою самозатоплення є недопущення його потрапляння в руки противника з унеможливлюванням подальшої експлуатації ворогом. Також метод затоплення судна може застосовуватись для блокування водних шляхів на річці, озері, в гавані чи бухті тощо. Акт самозатоплення може проводиться на покинутому, старому чи захопленому кораблі (судні). Як правило, в історії випадки самозатоплення траплялися за часів війн та збройних конфліктів.

Також самозатоплення проводиться з метою створення штучного рифу, зміни берегової лінії або для дайверів.

Історичні приклади затоплення 1814 — посадка на мілину 19 кораблів і суден Чесапікської флотилії під час англо-американської війни (1812—1815) 1854 — під час облоги Севастополя росіяни посадили на мілину й затопили 5 лінійних кораблів та 2 фрегати Чорноморського флоту Російської імперії для блокування проходу в бухту Севастополя. 1881 — у ході війни на Тихому океані за наказом морського начальника Германа Астете перуанський флот був посаджений на мілину в Кальяо для запобігання потрапляння до чилійської армії. 1914 — самозатоплення німецького «Кайзер Вільгельм дер Гроссе» у бою з британським бронепалубним крейсером «Хайфлаер» біля узбережжя Ріо-де-Оро. 1919 — самозатоплення німецького флоту у Скапа-Флоу на шотландських Оркнейських островів, де з 1918 до остаточного підписання мирної угоди був інтернований Гохзеєфлот Німеччини. 1939 — самозатоплення німецького «кишенькового лінкора» «Адмірал Граф Шпеє» у бухті Ла-Плати за наслідками морської битви. 1942 — затоплення французького флоту в Тулоні — спланований акт самозатоплення 77 бойових кораблів та суден військово-морських сил Франції на військово-морській базі в Тулоні. Затоплення кораблів здійснювалося силами французьких офіцерів та матросів за наказом Адміралтейства режиму Віші, щоб уникнути захоплення нацистською Німеччиною кораблів, що стояли на рейді військово-морської бази. 1945 — операція «Дедлайт» — спланована акція британських військово-морських сил з метою затоплення 156 трофейних підводних човнів Третього Рейху, що сталась наприкінці 1945 року. 1987 — під час проведення операції «Прайм Ченс» американські сапери затопили іранський імпровізований мінний загороджувач, перероблений з десантного судна «Іран Аджр» у Перській затоці. 2014 — затоплення списаного великого протичовнового корабля «Очаков» на вході в озеро Донузлав у Південній ВМБ задля блокади кораблів ВМС ЗС України під час російської інтервенції до Криму.

Див. також Блокшив Навігаційні помилки Тактика спаленої землі Капітан залишає судно останнім Корабельна аварія Утилізація судна Корабель-мішень Непотоплюваність

Посилання SPECIAL REPORT, PART 1: The Deadliness Below Мероприятия экипажа при посадке своего судна на мель Вынужденная посадка судна на мель ДЕЙСТВИЯ ЭКИПАЖА СУДНА, СЕВШЕГО НА МЕЛЬ Затопление судна