Фельдмаршал Френсіс Воллес Ґренфелл, перший Барон Ґренфелл ( — ) — британський армійський офіцер. Починав службу  флігель-ад'ютантом і дослужився до головнокомандувача. У Південній Африці воював у складі 9-ї армії під час Англо-зулуської війни та англо-єгипетської війни. Згодом він був призначений головнокомандувачем Єгипетської армії і командував військами в битві біля Суакіна у грудні 1888 року та в битві Тоскі в серпні 1889 року під час Повстання Махді. Після цього він став губернатором Мальти, а потім Головнокомандувачем Ірландії до виходу на пенсію в 1908 році.

Рання життя і кар'єра Народився у родині Песко Сен-Леже Ґренфелл і Кетрін Енн Ґренфелл (до шлюбу Дю Пре). Ф.Ґренфелл навчався у школі Мілтон Аббас в Дорсеті, але вирішив достроково залишити навчання.

Військова кар'єра Ф.Ґренфелл 5 серпня 1859 року почав службу в 3-му батальйоні 60-го Королівського корпусуLondon Gazette // 21 July 1863. Згодом 21 липня 1863 року він отримав звання капітанаLondon Gazette // 27 October 1871. В 1874 році він був призначений Головнокомандувачем Південної Африки.Heathcote, p. 152 Після  англо-зулуської війни він повернувся в Англію та був призначений підполковником 29 листопада 1879 року. У квітні 1881 року Ф.Ґренфелл став бригадним майором піхотної бригади в Південній АфриціLondon Gazette // 8 March 1881.

Наприкінці 1882 року Ф.Ґренфелл був призначений заступником Головнокомандувача Єгипетської армії. У квітні 1885 року він сам очолив командування єгипетськими військами, дислокованими в Асуані під час експедиції на Ніл. 7 січня 1886 року він отримав звання генерал-полковникаLondon Gazette // 30 March 1886.У серпні 1885 він став копаньйоном Ордена Лазні, а 25 листопада 1886 року — лицарем-Командором Ордена ЛазніLondon Gazette // 26 November 1886. 19 квітня 1886 року був призначений сірдаром, та пробув на посад до 12 квітня 1892. Також в 1888—1889 рр. він продовжував командувати британськими військовими силами в ряді битв.  

Під час Повстання Махді Ф.Ґренфелл дослужився до генерал-майора (3 серпня 1889 року)London Gazette // 9 August 1889. 25 травня 1892 року він був призначений кавалером великого Хреста ордена Святого Михайла і Святого Георгія, якраз після повернення з ЄгиптуLondon Gazette // 25 May 1892.

Повернувшись в Англію, Ф.Ґренфелл у 1892 році став заступником генерал-ад'ютанта у військовому Міністерстві на посаді генерального інспектора вільнонайманих військLondon Gazette // 21 August 1894. В 1897 році він повернувся в Єгипет, щоб командувати британськими силами під орудою нового командувача і був призначений 1 квітня 1898 року генерал-лейтенантомLondon Gazette // 19 April 1898. З 1 січня 1899 року він був призначений губернатором МальтиLondon Gazette // 18 November 1898 з місцевими званням генерала London Gazette // 3 March 1899, перебуваючи на посаді до початку 1903 року.

26 червня 1902 року коронаційна комісія внесла його ім'я як майбутнього пера і він був проголошений бароном Ґренфеллом в окрузі Гламорган 15 липня 1902 рокуLondon Gazette // 18 July 1902 Ф.Ґренфелл прийняв присягу на засіданні палати лордів вперше 22 липня 1902 року.

Після повернення напостійно до Сполученого Королівства він продовжував командувати новоствореним 4-м армійським корпусом з квітня 1903 року і був підвищений до повного генерала на 16 березня 1904 року. У травні 1904 року він став головнокомандувачем Ірландії та головним офіцером, командувачем 3-м армійським корпусомLondon Gazette // 13 May 1904.

11 квітня 1908 року Ф.Ґренфелл був проведений у фельдмаршали та вийшов на пенсіюHeathcote, p. 153. У травні 1910 року він був присутній на похороні короля Едуарда VIILondon Gazette // 26 July 1910, а в червні 1911 року — на коронації нового монарха короля Георга V.London Gazette // 26 September 1911

Ф.Ґренфелл служив полковником у 1-го полку Суррей (Південний Лондон)London Gazette // 25 October 1889, полковником 2-го полку лейб-гвардії, а потім полковником 1-го полку лейб-гвардіїLondon Gazette // 10 May 1907. І, нарешті, був призначений полковник-комендантом Королівського стрілецького корпусуLondon Gazette // 15 November 1898 і полковником королівського Мальтійського полку міліціїLondon Gazette // 16 October 1914.

Ф.Ґренфелл був управителем і комендантом «юнацьких бригад» молодіжної англіканської парамілітарної організації з 1908 по 1925 роки. В 1914 році він був ініціатором створення 16-го батальйону Королівського стрілецького корпусу з вихованців «юнацьких бригад». 1902 він був також засновником і членом комітету «Товариства паломників» () — елітного клубу для промоції британсько-американських стосунківThe Pilgrims of Great Britain: A Centennial History (2002) — Anne Pimlott Baker, .

Помер у віці 83 років у Віндлесгемі в Суррей-Гіт 27 січня 1925 і був похований на церковному цвинтарі парафії Св. Марії і Всіх Святих у Біконсфілді, Бекінгемшир..

Родина У 1887 році Ф.Ґренфелл одружився з Евелін Вуд, дочкою генерал-майора Роберта Блюхера. Дітей у них не було.

Після смерті його першої дружини він одружився вдруге в 1903 році з Маргарет Мадженді, дочкою Льюїса Мадженді. Вони мали двох синів і доньку.

Герб

Родинний герб Ґренфеллів: На червоному щиті три геральдичні золоті кларнети, поверх яких на горизонтальному золотому полі чотиризубцева червона корона.Debrett's Peerage, 1968, p.510

Звання і нагороди Великий хрест Ордена Лазні (15 листопада 1898) Лицар великого Хреста ордена Святого Михайла і Святого Георгія — 25 травня 1892 Почесний доктор права, Кембриджський Університет, 25 травня 1902 Почесний доктор права, Університет Единбурга, 26 липня 1902. 27 травня 1886 року нагороджений орденом Меджида (другий клас) та Орденом Османіє (третій клас).

Примітки

Джерела

Посилання Obituary in The Times, 28 January 1925