Міжнародний фонд «Відродження» — одна з найбільших українських благодійних фундацій, неурядова організація.
Фонд засновано у квітні 1990 року. Він входить до створеної від Джорджа Сороса мережі Фундацій Відкритого Суспільства, що працюють у 130 країнах. Фонд має автономію визначати пріоритети й стратегії. За 34 роки діяльності в Україні Фонд підтримав понад 20 тис. проєктів, вклавши більше 365 млн $. Офіс розташовано в Києві (вул. Січових Стрільців, 46).
Історія 8 квітня 1990 року Фонд відкритого суспільства Джорджа Сороса, разом з товариством «Просвіта», Українською радою миру та організацією «Зелений світ» спільно заснували фонд «Відродження». Серед представників цих організацій до заснування фонду були долучені Юрій Щербак (Зелений світ), Павло Мовчан (Просвіта) і Борис Олійник (Фонд культури). Також до ради директорів фонду тоді приєдналися Іван Дзюба, Дмитро Павличко, Володимир Василенко і Валентин Симоненко. Першим керівником Фонду став відомий українсько-швейцарський вчений, економіст і меценат Богдан Гаврилишин.
1991—1999 1991 року запущено першу в Україні програму обміну творчими ідеями та практичним досвідом між країнами Центральної та Східної Європи «Схід-Схід: партнерство без кордонів». Програма включала стажування та обмін науковців, експертів, вчителів та студентів.
1993 — Сорос заснував Центр сучасного мистецтва при Києво-Могилянській академії. У Центрі проходили виставки робіт Демієна Герста, Білла Вайоли, Йозефа Бойса, Джозефа Кошута, Енді Воргола та інших митців.
1994 року президент Леонід Кравчук доручив органам влади сприяти роботі фонду. У цей же рік стартує програма соціальної адаптації та перекваліфікації військовослужбовців, в рамках якої фонд надавав допомогу звільненим після масових скорочень в українській армії військовослужбовцям.
1996 року запущено проєкт «Жінка у суспільстві» для захисту прав жінок, створення гендерної політики, розширення участі жінок у прийнятті політичних рішень.
1998 — запуск програми перекладів українською мовою праць зарубіжних авторів, які визначають розвиток гуманітарних й суспільних дисциплін та поширюють інформацію про цінності відкритого суспільства. За 10 років було перекладено та видано понад 800 книг.
1994 — Британія передала антарктичну станцію «Фарадей» Україні, там було створено українську антарктичну станцію «Академік Вернадський». 21 листопада 1994 року фонд виділив 12 тис. $ на проєкт «Україна повертається до Антарктиди», аби забезпечити відправку українських науковців до станції.
Фонд долучався до адвокатування важливих для розвитку громадянського суспільства реформ та ініціатив. У 1998 році за його підтримки було проведено перший в Україні екзит-пол, що відбувався в рамках парламентських виборів, а в 1999 році сприяв реформі пенітенціарної системи. Метою цієї реформи було демократизувати тюремну систему, з метою дотримання прав людини, міжнародних стандартів поводження з в'язнями, гуманізації та переорієнтації діяльності на людяне ставлення до засуджених та їхнє соціальне збереження.
2000—2014 З початку 2000-х фонд починає сприяти розвитку незалежної медіа-сфери та журналістики. У 2002 році за його фінансової підтримки започатковано Громадське радіо — першу незалежну «розмовну» радіостанцію в країні. Того ж року за сприяння фонду створено Незалежну медіа-профспілку (НМПУ), яка стала першою незалежною всеукраїнською профспілкою працівників медіа-сфери та єдиною профспілкою, що входить до міжнародної федерації журналістів (IFG). У 2008 році за підтримки фонду запущено перше незалежне бюро журналістських розслідувань «Свідомо», діяльність якого триває до тепер та спрямована на висвітлення незаконної діяльності влади. 2010 року українські журналісти започаткували рух «Стоп цензурі», який ставить за мету відстоювати свободи слова, запобігати встановленню цензури в Україні, перешкоджанню професійній діяльності журналістів та порушенню професійних стандартів під час висвітлення суспільно-політичних питань. Організаційна підтримка руху та розвиток журналістських профспілок фінансуються за рахунок грантів Міжнародного фонду «Відродження».
Підтримка медіа-сфери розповсюджувалась і на культурні проєкти. Відомий сьогодні найбільший міжнародний фестиваль документального кіно в Україні «Дні кіно про права людини» (Docudays UA) у 2003 році провів свій перший кінопоказ, також за сприяння фонду «Відродження». Підтримка культурних та медіа-ініціатив зараз здійснюється програмою фонду «Соціальний капітал».
Важливою складовою діяльності фонду в цей період стала адвокація та забезпечення доступу громадськості до публічної інформації, прозорості видобувних галузей і діяльності влади, правової допомоги, паліативної допомоги та реформування системи освіти. У 2005 році фонд створив перший центр правової допомоги ромському населенню, а у 2007 році підтримав відкриття першого в Україні «прозорого офісу» — Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) у Вінницькій міській раді. Ще за два роки, у 2009 році за постанови уряду Україна приєдналася до ініціативи з прозорості у видобувних галузях, що активно підтримував у цей час фонд. Сьогодні за цей напрямок відповідає Демократична програма фонду. У 2011 році прийнято закони «Про доступ до публічної інформації» та «Про безоплатну правову допомогу». Закони, у розробці яких активну участь брав фонд, сприяли дотриманню прав людини: права на інформацію та права на правову допомогу. З моменту прийняття законів інформація про діяльність влади ставала відкритою, а всі українці незалежно від фінансового стану мали право отримати безоплатну правову допомогу від держави. За захист прав людини до рівного доступу до правосуддя зараз відповідає програма «Права людини і правосуддя».
У сфері освіти фонд здійснював адвокацію реформи, вислідом якої стало впровадження та законодавче закріплення у 2005 році ЗНО. Центр тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження» спільно з Міністерством освіти та науки України здійснював розробку та апробацію тестових завдань ще з 2002 року. Впровадження ЗНО принесло результати щодо значного підвищення якості середньої та вищої освіти в Україні, позитивно позначилося на загальному рівні освіченості та стало вагомим фактором у боротьбі з корупцією. З 2012 року фонд підтримує також і розвиток інклюзивної освіти, що дозволяє реалізовувати право на освіту дітей з особливими потребами.
З 2011 року фонд долучається до розвитку паліативної допомоги в Україні, запустивши кампанію «STOPБіль». Метою кампанії була допомога хворим, які потребують знеболення для полегшення симптомів невиліковних хвороб. Результатом кампанії стала реєстрація таблетованого морфіну, що полегшило життя тисячам важкохворих українців. З 2013 року почав діяти перший в Україні Дитячий центр паліативної допомоги на Прикарпатті, а в Харкові — перший у Східній Україні тренінговий центр, де медичних працівників навчають надавати паліативну допомогу. Це напрямок діяльності фонду залишається актуальним і в наступні роки і реалізувався програмою «Громадське здоров'я».
Відразу після Помаранчевої Революції в Україні, у 2005 році стартувала діяльність проєкту Київський діалог — українсько-німецької програми підтримки локальних ініціатив, що створює мережу змінотворців для демократичних перетворень в Україні. З 2012 року проєкт починав співпрацювати з фондом, а у 2014 році він відкрив свої регіональні представництва, де відбулася низка публічних дискусій на суспільно важливі теми.
2014—2021 З кінця 2013 року фонд підтримав ініціативу Євромайдан-SOS та інші громадські ініціативи Майдану, надавав кошти на лікування та реабілітацію 300 постраждалих майданівців. Від початку війни на Сході Україні фондом було створено центри допомоги учасникам та учасницям АТО і ВПО, які взяли на себе правову підтримку учасників та учасниць АТО і їхніх родин у таких питаннях, як набуття статусу учасника бойових дій, доступ до безкоштовного лікування, отримання соціальних пільг тощо. Паралельно надавалася і психологічна підтримка.
Після завершення Революції, у 2014—2015 роках фонд та його грантери були залучені до прийняття низки законів з антикорупційного пакету 2014 року, закону «Про доступ до відкритих даних», «Про відкритість використання публічних коштів» і запуску сервісу E-data, започаткування антидискримінаційного «Індексу корпоративної рівності». Фонд також став одним із фундаторів Українського кризового медіа центру, який надає інформацію про події в Україні та виклики і загрози національній безпеці. Згодом організація перетворилася в один із ключових інформаційних майданчиків громадянського суспільства та місце для обговорення реформ.
У сфері охорони здоров'я фонд долучився до запуску у 2018 році Центру громадського здоров'я МОЗ, а за рік до цього завдяки підтримці благодійного фонду «Пацієнти України» створив механізм постійного громадського контролю за прозорістю, підзвітністю та ефективністю використання бюджетних коштів у галузі охорони здоров'я.
З 2016 року починає діяти постійна ініціатива фонду з розвитку аналітичних центрів, що покликана покращити якість та практику прийняття рішень органами влади через підвищення рівня довіри до аналітичних центрів та зміцнення їхньої ролі у процесі ухвалення рішень. Надалі в межах ініціативи проводилась також програма стажування для студентів, охочих освоїти навички роботи в аналітичних центрах та працювати ув цій сфері.
У 2017 році більш ніж десятирічна історія просування фондом безвізового режиму з ЄС увінчалась успіхом. За допомогу в отриманні безвізу виконавчий директор фонду Олександр Сушко отримав орден «За заслуги» ІІІ ступеня. Цього ж року фонд підтримує Школу тренерів «Нової української школи», яку проводила громадська організація «Освіторія» у співпраці з Міністерством освіти.
З початку пандемії Covid-19 у 2020 році, фонд спрямував частину своїх фінансових ресурсів на боротьбу із поширенням вірусу та наслідками пандемії для України, розпочинаючи гуманітарну ініціативу «Людяність і взаємодопомога». За дев'ять місяців ініціативи було підтримано 191 проєкт на суму 21,5 млн гривень, а також виділено 3 мільйони гривень на прямі закупівлі медзакладам. Ініціатива розповсюджувалась на пряму допомогу медичним закладам, допомогу найбільш вразливим групам, інформаційну й просвітницьку роботу, правозахист та допомогу у подоланні соціально-економічних наслідків пандемії. З квітня 2020 року ініціатива впроваджувалась у партнерстві та за фінансового сприяння ЄС.
з 2022 р. Після початку повномасштабної російсько-української війни Фонд частково видозмінює свої пріоритети та діяльність відповідно до нових викликів, які постали перед Україною та її суспільством. Зокрема, один з головних акцентів робиться на допомогу, пов’язану з виживанням, безпекою, стійкістю та відновленням. У перші місяці війни головні зусилля «Відродження» були зосереджені на допомозі вразливим верствам населення, волонтерському руху та українським захисникам. Тимчасово основною базою МФВ став західний офіс у Львові, в той час як у його київських приміщеннях розташовувалися медики-волонтери. В середині квітня була відновлена повноцінна робота головного київського офісу. У перші тижні повномасштабної війни Джордж і Алекс Сороси суттєво розширили свою благодійну місію в країні, що здійснюється через МФВ. Загальний бюджет грантових та операційних проєктів Фонду 2022 р. був найбільшим за всю його історію — 18,7 млн дол. США. Для порівняння: кошторис попереднього, 2021, року був на 102% меншим. Кількість підтриманих організацій або установ (581) та проєктів (811) також стала найбільшою з 2002 р. Більшість коштів була витрачена на програму «Гуманітарна солідарність» та різні екстрені ініціативи, пов’язані з війною (допомога захисникам, волонтерам, цивільним тощо).
Стратегія Міжнародного фонду «Відродження» Міжнародний фонд «Відродження» проводить свою діяльність, керуючись стратегією, яка визначає ключові напрямки, за якими фонд здійснює підтримку.
Після Революції Гідності і зміни влади в країні, підтримка фонду є вирішальною в таких сферах: