Віктор Вікторович Вихрист ( 3 червня 1992, Світловодськ, Кіровоградська область) — український боксер. Чемпіон Європи (2017), багаторазовий чемпіон та призер чемпіонату України (2013, 2014, 2015, 2016, 2018, 2019). Заслужений майстер спорту України.
Аматорська кар'єра Чемпіонат Європи 2017 1/8 фіналу. Переміг Діна Томаса Гардіньєра (Ірландія) — TKO 1/4 фіналу. Переміг Міхая Ністора (Румунія) — 5-0 Півфінал. Переміг Максима Бабаніна (Росія) — 4-1 Фінал. Переміг Фрейзера Кларка (Англія) — 5-0
Чемпіонат світу 2017 1/8 фіналу. Програв Джозефу Гудаллу (Австралія) — 2-3
Європейські ігри 2019 1/8 фіналу. Переміг Івана Верясова (Росія) — 5-0 1/4 фіналу. Переміг Бабіча Владана (Сербія) — 5-0 Півфінал. Переміг Марко Мілуна (Хорватія) — RSC Фінал. Переміг Мурада Алієва (Франція) — 4-1
Результати поєдинків WSB Команда Суперник Результат Рахунок Дата Місце Примітки Відео «USA Knockouts» Шон Тернер Перемога TKO (5) 14 грудня 2012 Бровари «German Eagles» Алі Кидін Перемога TKO (2) 14 лютого 2014 Бровари «British Lionhearts» Джозеф Джойс Поразка KO (2) 23 січня 2015 Київ «China Dragons» Жибао Ванг Перемога UD (3:0) 30 січня 2016 Вінниця
Професійна кар'єра Після поразки у фіналі чемпіонату України 2019 року вирішив перейти у професіонали, та вже 8 лютого дебютував з дострокової перемоги над Андрієм Мазаніковим. Перехід спортсмена супроводжувався конфліктом між спортсменом та Федерацією боксу України, яка була зацікавлена у продовженні любительської кар'єри спортсмена. У результаті цього федерація наклала санкції на спортсмена, його персонального тренера Олександра Ляхового, та Андрія Котельника, який допоміг боксеру здійснити перехід.
1 серпня провів бій у рамках дебютного вечора боксу промоутерської компанії Олександра Усика «Usyk 17 Promotion» . У ньому він переміг нокаутом у 2 раунді Сергія Пахомова .
1 січня 2022 року відбувся бій проти грузинського боксера Яго Кіладзе. На початку першого раунду Віктор відправив суперника у нокдаун. У середині раунду Вихрист вперше у професійній кар'єрі був відправлений у нокдаун. Кіладзе кинувся добивати суперника, але пропустив удар, відправившись у другий нокдаун у раунді. У другому раунді Вихрист знову був відправлений у нокдаун, але зумів піднятися та відправити суперника у третій нокдаун. Кіладзе підвівся, але рефері ухвалив рішення зупинити бій.
Таблиця боїв {| class="wikitable collapsible " style="font-size: 85%" |- | align="center" colspan="8" |18 Перемог (11 нокаутом, 7 за рішенням суддів), 1 Поразка (1 нокаутом, 0 за рішенням суддів) |- | align="center" style=" background: #e3e3e3" width="60px"|Результат| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="50px"|Рекорд| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="200px"|Суперник| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="35px"|Спосіб| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="40px"|Раунд, час| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="125px"|Дата| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="200px"|Місце проведення| align="center" style=" background: #e3e3e3" width="360px"|Примітки|-align=center |Перемога |18–1 |align=left| Маріуш Вах | | 10 | |align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |17–1 |align=left| Тодорче Цвєтков | | 1 (6), 0:18 | |align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |16–1 |align=left| Боян Честич | | 1 (6), 3:00 | |align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |15–1 |align=left| Крістофер Лавджой | | 1 (6), 0:35 | |align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |14–1 |align=left| Райделл Букер | | 8 | |align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |13–1 |align=left| Мірко Тінтор | | 6 | |align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |12–1 |align=left| Маркос Антоніо Аумада
|align=left| |align=left| |-align=center |Поразка |11–1 |align=left| Леньєр Перо
|align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |11–0 |align=left| Франклін Лоуренс | | 8 | |align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |10–0 |align=left| | | 8 | |align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |9–0 |align=left| Яго Кіладзе
|align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |8–0 |align=left| Майк Маршалл
|align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |7–0 |align=left| Яцек Кшиштоф Пйонтек
|align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |6–0 |align=left| | | 8 | |align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |5–0 |align=left| Каміль Соколовський | | 6 | |align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |4–0 |align=left| Якуп Саглам
|align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |3–0 |align=left|
|align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |2–0 |align=left| Семен Пахомов
|align=left| |align=left| |-align=center |Перемога |1–0 |align=left| Андрій Мазанік
|align=left| |align=left|
Спортивні досягнення
Міжнародні аматорські 2017 — Чемпіон Європи у надважкій вазі (понад 91 кг) 2019 — Чемпіон Європейських ігор у надважкій вазі (понад 91 кг; тренер Олександр Ляховий)
Регіональні аматорські 2013 — Чемпіон України у надважкій вазі (понад 91 кг) 2014 — Чемпіон України у надважкій вазі (понад 91 кг) 2015 — Чемпіон України у надважкій вазі (понад 91 кг) 2016 — Срібний призер чемпіонату України у надважкій вазі (понад 91 кг) 2018 — Чемпіон України у надважкій вазі (понад 91 кг) 2019' — Срібний призер чемпіонату України у надважкій вазі (понад 91 кг)
Державні нагороди Орден «За заслуги» II ст. (15 липня 2019) —За досягнення високих спортивних результатів ІІ Європейських іграх у м.Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України Орден «За заслуги» III ст. (24 серпня 2017) — За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм.''
Примітки
Посилання