Передмайбутній час (також «майбутній другий»; — «майбутнє точне») — дієслівна форма, що належить до системи часів і позначає дію, яка здійснюватиметься в майбутньому, але перед ще якоюсь іншою дією.
Існує в деяких діалектах української мови.
Передмайбутній час в українській мові
Окрім аналітичних форм майбутнього часу (на зразок буду ходити, стану співати), українська мова подекуди й досі знає ще одну аналітичну форму, основною складовою частиною якої виступають дієслова минулого часу (колишні дієприкметники) з допоміжним дієсловом буду.
Цей час вживають, щоб позначити майбутню дію, здійснення якої передуватиме здійсненню іншої теж майбутньої дії: я буду мав, ти будеш казала, вони будуть кликали тощо.
У давнину майбутнього другого утворювали сполученням допоміжного дієслова та активного дієприкметника на -лъ, -ло, -ла (типу тощо). Він служив, щоб виразити без відтінку тривалості й протяжності прийдешню дію, протікання якої в майбутньому обмежено. Речення з такою конструкцією трапляються, наприклад, у «Руській Правді»: («хто буде почав, той платитиме 60 кун»).
Взагалі форму передмайбутнього часу вживали не часто. Вона зберігала своєрідне значення дії, і її було представлено у складнопідрядних реченнях із підрядними умовами. Тільки в окремих випадках ця форма не мала відтінку умовності, і вживали її зі значенням, близьким до «чистого майбутнього».
В українських грамотах XIV—XV ст. всього один раз трапляється випадок вживання цього часу. Проте він зберігається в письмовій мові аж після XVI—XVII сторіч.
Сучасна ж літературна мова не знає цього часу, як і південно-східні говори України, які вже втратили його. Але для багатьох південно-західних, й деяких північних говорів передмайбутній час і досі є живим явищем Втім, його видове значення змінилося: там він виступає лише як форма майбутнього часу вже недоконаного виду.
Цей час притаманний наддністрянському та надсянському говорам. У північно-західних наддністрянських говірках (говір батюків) основна складова частина цієї форми виступає в чоловічому роді для всіх родів, а також у формах множини (пор. вона буде робив, воно буде робив, будем жив, будем видів, будут кликав тощо).
Досить часто другий майбутній просто заступає звичайного майбутнього часу в тих самих говорах, наприклад: буду писав до Америки, і водночас буду писати, иму писати й писатиму; буду любив, хоч иноді буду любити тощо.
Що далі на захід, то рідше вживаною є літературна форма майбутнього часу.
Поряд із будемо ходили рідше зустрічається той самий літературний варіант — будемо ходити. ОсобаНедоконаний передмайбутній часДоконаний передмайбутній часОднинаМножинаОднинаМножина1.Буду казав/-ла/-лоБудемо казалиБуду сказав/-ла/-лоБудемо сказали2.Будеш казав/-ла/-лоБудете казалиБудеш сказав/-ла/-лоБудете сказали 3.Буде казав/-ла/-лоБудуть казалиБуде сказав/-ла/-лоБудуть сказали
В інших мовах
Англійська мова В англійській мові передмайбутній час (future perfect) належить до системи перфекту. Його утворюють за допомогою допоміжного дієслова will (або shall), щоб позначити майбутність, і дієслова have, щоб позначити минулість, а також за допомогою дієприкметника головного дієслова. Наприклад: She will have fallen asleep by the time we get home — Вона буде спала, коли ми прийдемо додому. Will you have finished when I get back? — Ти будеш закінчував (-ла), коли я повернуся? ОсобаОднинаМножина1.I will (shall) have donewe will (shall) have done2.you will have doneyou will have done3.he/she/it will have donethey will have done
Французька мова У французькій мові майбутній другий час (futur antérieur), що його утворюють за допомогою особи/предмета, дієслів avoir (або être) у формі майбутнього часу та з дієприкметником головного дієслова. Наприклад: j' aurai parlé — Я буду казав (-ла). ОсобаОднинаМножина1.j'/je aurai (serai) déjeuné nous aurons (serons) déjeuné 2.tu auras (seras) déjeuné vous aurez (serez) déjeuné 3.il/elle/on aura (sera) déjeuné ils/elles auront (seront) déjeuné
Іспанська мова В іспанській мові (futuro perfecto), що його утворюють так само: особа/предмет, дієслово haber у формі майбутнього часу та дієприкметник. Наприклад: Cuando yo saldré al escenario tú ya habrás subido el telón — Коли я вийду на сцену, ти будеш піднімав (-ла) завісу. ОсобаОднинаМножина1.yo habré habladonosotros habremos hablado2.tu habrás habladovosotros habréis hablado3.él/ella/Usted habrá habladoellos/ellas/Ustedes habrán hablado
Німецька мова У німецькій мові передмайбутній час (futur II, vorzukunft або vollendete zukunft), що його утворюють, як і в англійській мові: дієслово sein (або haben) у формі майбутнього з дієсловом у формі минулого часу. Наприклад: Ich werde etwas geschrieben haben — Я буду писав (-ла) щось. ОсобаОднинаМножина1.ich werde gegangen sein (gelesen haben)wir werden gegangen sein (gelesen haben)2.du wirst gegangen sein (gelesen haben)ihr werdet gegangen sein (gelesen haben)3.er wird gegangen sein (gelesen haben)sie werden gegangen sein (gelesen haben)
Примітки