Олександр Тихонович Бузинний ( , с. Топори — після лютого 1941) — український літературознавець, архівіст, педагог.

Навчання

О.Бузинний народився в селі Топори (нині Ружинського району Житомирської області).

У 1914 році він закінчив історико-філологічний факультет (відділення словесності) Ніжинського історико-філологічного інституту імені князя А. Безбородька.

Вчительська праця У 1914—1918 роках О.Бузинний працював у Богодухівській чоловічій гімназії на Харківщині вчителем російської, латинської та грецької мов.

У 1919—1929 роках читав лекції в Полтавському педагогічному інституті (з 1921 року — Полтавський інститут народної освіти) за курсом класичних мов, завідував бібліотекою. В 1920—1921 роках був викладачем педагогічної школи імені Бориса Грінченка і очолював педагогічну раду Полтави.

Наукова діяльність

У 1922—1929 роках О.Бузинний завідував кабінетом суспільствознавства, був деканом єдиного факультету соціального виховання Полтавського інституту народної освіти. У 1926 році він був затверджений професором другої категорії.

О.Бузинний в цей час — член науково-дослідної кафедри історії української культури у Харкові, а також член Полтавського наукового товариства при ВУАН.

З 1922 року — член колегії Полтавського губернського архівного управління. А з 1923 року О.Бузинний — завідувач розбірним відділом Полтавського губернського архіву.

Приділяв значну увагу розробці теорії і методичних питань архівної справи, використання документів. Активно займався збереженням, систематизацією і вивченням документальних матеріалів Полтавського губернського архіву.

Репресії О.Бузинний був заарештований 18 вересня 1929 року у справі «Спілки визволення України». 

2 лютого 1930 року він був засуджений на 5 років позбавлення волі за контрреволюційну діяльність. Висланий на СоловкиБУЗИ́ННИЙ Олександр Тихонович.

Після звільнення недовго працював учителем Ялтинського медичного технікуму. Повторно заарештований і 27.12.1936 р. засуджений "за антирадянську агітацію" до 5 років виправно-трудових таборів у Комі АРСР.

Звільнений 14.02.1941 р. Його подальша доля невідома.

Праці Програма для збирання етнографічних матеріалів по Богодухівському повіту. Богодухів, 1917; Практичний підручник діловодства української мови. Х., 1924; Новознайдені листи Сковороди. «Червоний шлях», 1924, № 3; Спроба Долтон-плану в Полтавському ІНО. «Шлях освіти», 1926, № 3(47); Найголовніші граматичні і стилістичні особливості української мови для студентів першого курсу. Полтава, 1926. Новий рукопис Шевченкової «Хустини» (Червоний шлях. 1927. Кн. 3)

Література І. В. Верба. БУЗИННИЙ Олександр Тихонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. : укр. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — Ст. — 688 с. Білокінь С. Репресовані шевченкознавці // Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 85-річчю Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка. К.: ТОВ «СІТІПРІНТ», 2013. — 20 С.. — 188 с. ISBN 978-617-7179-08-4 Верба І. Бузинний Олександр Тихонович // Укр. архівісти: Біобібліогр. довід. К., 1999. Вип. 1. Енциклопедія сучасної України

Примітки