Франциск Смуглевич (, ; 6 жовтня 1745,  — , Вільно) — польський художник.

Біографія

Першими вчителями були батько — художник Лукаш Смуглевич (крім Франциска, ще чотири його сини пов'язані з образотворчим мистецтвом) і родич Шимон Чехович.

У 1763—1764 роках навчався в Римі в з 1765 року як стипендіат короля Станіслава Августа в римській Академії святого Луки. У Римі працював над інтер'єром , також співпрацював з Вінченцо Брена при інвентаризації палацу Нерона. В освітніх цілях копіював твори майстрів.

У 1784 році повернувся у Варшаву. У 1785 році, після перерви, з 1797 року жив і працював у Вільнюсі, в 1786—1797 роках у Варшаві, де заснував приватну школу живопису.

Заснував кафедру живопису і малюнку в Головній віленські школі у 1803 році перетвореній в імператорський Віленський університет, і керував нею; професор (1797). Це був початок так званої Віленської школи живопису. Його учнями були, серед іншого: Йосип Олешкевич, Йосип Пішак, і .

В 1800—1801 роках на запрошення царя Павла І жив і працював в Санкт-Петербурзі, зокрема оформляв інтер'єри Михайлівського замку

Був похований на цвинтарі Расу у Вільнюсі. Проте точне місце його поховання було невідомо вже в кінці XIX століття.

Творчість

Живопис своїм характером класичний (переважно картини на теми давньої історії й Біблії, портрети; побутові сцени), з елементами бароко. Писав картини для костелів Варшави та інших міст Польщі. У вільнюському костелі Святих Петра і Павла знаходиться одне з полотен Смуглевича на релігійну тему — «Прощання св. Петра і Павла» (1804).

Автор циклу акварелей з видами архітектурних пам'яток Вільно (1785; Художній музей Литви), які мають значення джерела цінної іконографічної інформації про колишні або безповоротно перебудовані споруди. Завдяки багатьом репродукціям широко відомі акварелі Смуглевича, які зафіксували ворота вільнюської міської стіни й руїни королівського замку у Вільнюсі.

У 1802 році разом з братом Антонієм Смуглевичем декорував зал засідань в Головній Веленській школі зараз Зал Смуглявічуса Вільнюського університету (читальний зал рідкісної книги бібліотеки університету).

Творчість мала великий вплив на розвиток литовського образотворчого мистецтва.

Відомі твори «Литовські селяни» Вільнюська картина галерея Художнього музею Литви) «Смерть Віргінії» (Вільнюська картина галерея Художнього музею Литви) «Скіфські посли у Дарія» (Вільнюська картина галерея Художнього музею Литви) «Портрет сім'ї Прозор» (1789, Національний музей, Варшава) «Присяга Костюшко» (1797, Національний музей у Познані, Познань)

Примітки

Література Дробов Л. Н. Живопись Белоруссии XIX — начала XX в. : «Навука і тэхніка»,1974. Гісторыя беларускага мастацтва: У 6-ці т. Т. 3: Канец XVIII — пач. XX ст. / Рэдкал.: С. В. Марцэлеў (гал. рэд.) і інш.; рэд. тома Л. М. Дробаў, П. А. Карнач. — Мн.: «Навука і тэхніка», 1989. Pranciškus Smuglevičius ir jo epocha. Vilnius: Vilniaus dailės akademijos leidykla, 1997. ISBN 1392-0316-10.

Посилання Professor Pranciskus Smuglevicius